Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

DavidHex
kamagra oral jelly usa next day shipping uk <a href="https://www.kamagrajellyk.com /">kamagra 100mg</a> kamagra in usa kaufen dundee health <a href="https://www.kamagrajellyk.com /">kamagra ...
Коментарів: 57
Scottnar
http://bain.postersd.ml/
Коментарів: 3529
Charlesgeamn
viagra professional generic <a href="http://viagrapipls.com/" >generic viagra</a> cheapest price on generic viagra <a href="http://viagrapipls.com/" >viagra generic</a> ...
Коментарів: 32
rlxmur
<a href=http://propecial.com>buy propecia 5mg</a> propecia off patent 2018 http://propecial.com
Коментарів: 16
Charlesgeamn
is generic viagra available in the united states <a href="http://viagrapipls.com/" >generic viagra</a> viagra <a href="http://viagrapipls.com/" >viagra generic</a> ...
Коментарів: 33
Charlesdrupe
viagra generico preço bh <a href="http://viagrapipls.com/" >generic viagra</a> can split viagra soft 100mg pills <a href="http://viagrapipls.com/" >viagra generic</a> ...
Коментарів: 15
DavidHex
kamagra oral jelly kaufen paypal <a href="https://www.kamagrajellyk.com /">kamagra 100mg</a> kamagra oral jelly for sale <a href="https://www.kamagrajellyk.com /">kamagra ...
Коментарів: 32
Robertbek
kamagra gold 100mg side effects <a href="https://www.kamagrapos.com/&q uot;>kamagra 100mg</a> kamagra store reviews <a href="https://www.kamagrapos.com/&q uot;>buy kamagra</a> ...
Коментарів: 89
dqralk
<a href=http://camadian-pharmacya.com>bu y viagra now</a> euroclinix viagra generico http://canadian-pharmacya.com
Коментарів: 29
LewisMag
<a href=https://sexosochi.love>Прос итутки сочи</a> <a href=https://sexonsk.online>прос итутки новосибирска</a> <a href=https://sexosurgut.mobi>прос титутки ...
Коментарів: 140

Архів


Безпристрасна упередженість

Борис Бахтєєв, 10.01.2012 12:00

Однією з родзинок Першого каналу Національного радіо є різноманітні передачі мовної тематики. Розраховані вони й на дорослу аудиторію, й на школярів. Іноді зовсім коротенькі, схожі радше на соціальну рекламу. За це каналові можна було б лише подякувати: поки більшість патріотів піклується про уркаїнську мову «на загальному рівні», Національне радіо веде реальну роботу з підвищення мовної культури. Наголошує на типових помилках, на кальках із російської, що вкоренилися в ужитку, але не відповідають нормам української граматики й лексики.

І все було б добре, якби подеколи ця робота не була за принципом: «Що занадто, то нездраво». 8 січня. Слухачам наводять помилковий діалог. Батько дочці: «Твоє ставлення до навчання у старших класах змінилося на гірше». - Дочка: «То знання ж - це лише холодна, безпристрасна інформація!»

Далі йде роз’яснення: пристрасною або безпристрасною може бути лише людина, а інформація може бути об’єктивною, неупередженою; от саме одне з цих слів і мала б ужити в даному разі дочка.

Здавалося б, усе логічно? А тепер спитаймо себе: невже старшокласниця скаржилася саме на неупередженість інформації? Невже вона хотіла необ’єктивного знання? Ні, зовсім ні: її бентежило зовсім інше - «холодність» тієї інформації, її беземоційність. (Написав це й зупинився: може, тепер і мене затаврують - мовляв, емоційною або беземоційною може бути тільки людина?) Той факт, що шкільна інформація не викликає пристрастей і, таким чином, є безпристрасною.

А як бути з фразою: «Оратор виступив із пристрасною промовою»? Теж вважати за помилку: мовляв, промова може бути об’єктивною або необ’єктивною, але аж ніяк не пристрасною?

Прагнучи навчити слухачів правил мови, Національне радіо в даному, й непоодинокому, разі вчило їх правил офіційно-канцелярської мови. Навіюючи їм: усе, що виходить за межі формального силю, є помилковим. Усі слова в переносному значенні - помилкові. От цікаво, чи заохотить така, зведена до канцелярського стилю, українська мова до її вживання?

Цей підхід, власне, дістався нам у спадок ще від радянських часів, коли публічне вживання української й було зведено до суто офіційного. Візьмімо словники й спробуймо знайти в них аналог російського слова «невменяемый». Більшість словників даватимуть один-єдиний варіант: «неосудний». Що, з погляду юридичної термінології, буде абсолютно точним. Але лише з погляду юридичної термінології. Російське слово «невменяемый» є набагато ширшим за значенням і вживанням: воно означає людину, якій неможливо нічого довести, яку неможливо ані в чому переконати. Людину, що не сприймає зовнішньої інформації. Чи всі ці значення містяться в українському слові «неосудний»?

Візімімо інше російське слово: «заумный». Українські словники дають єдиний варіант перекладу: «незрозумілий». Отже, зустрівши текст на хінді, який ми не можемо зрозуміти, ми кажемо російською, що той текст «заумный»? І знову ні.

Різні мови тому й різні, що далеко не до кожного слова однієї мови можна підібрати адекватний еквівалент в іншій. Іноді доводиться вдаватися до описового перекладу. Тільки от офіційний мовний стиль описових перекладів не визнає, він оперує точними термінами. Він є безпристрасним і сухим. Отаку - безпристрасну й суху - мову втовкмачують нам і словники, й мовні радіопрограми.

Інша мовна програма на радіо. Школярам розповідають про походження слова «зеніт». Походить воно від арабського «земт»; коли європейці записували це слово як «zemth», над третьою паличкою літери m виявилася невеличка клякса, й надалі слово тлумачили як «zenith». От про це й розповідало радіо: «Над літерою "ем" виявилася крапка, й вона стала схожою на дві літери - "ен" та "ай"», «Слово сприймали як написане з літерою "ай"», «Переписували його через літери "ен" та "ай" - як українське "і"» тощо.

Уточнив у словнику іншомовних слів: так, слово «зеніт» прийшло до нас із французької. Але ж у французькій мові немає ніякої літери «ай»! Такої літери немає в жодній європейській мові, окрім англійської. Літера «і» в більшості мов зветься так само, як і в нас, - «і». То навіщо було ускладнювати, приплітати оте «ай»? «В нас рубль - у них долар; в нас Дід Мороз - у них Санта-Клаус; в нас "і" - в них "ай"» - чи не такою бінарною була логіка? Чи не навіювала ця програма школярам стереотипу: на Заході все скрізь однакове й усе для нас чуже, все не таке, як у нас? «Два мира - два детства», одне слово?

Ще одна програма, вже новинна; йдеться в ній про Польщу. «На будівлі видно велику літеру "аш"», - розповідає кореспондент. Але ж у польській мові немає літери «аш», є літера «ха» чи, старопольською, «га»! Знову той самий дискурс «чужинного Заходу», де всі однакові - що німці, що поляки.

А так хотілося б, що бодай просвітницькі програми були точними! Щоб вони навчали, а не зомбували!


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS