Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Paydayloan
credit loans guaranteed approval <a href="https://creditloansguaranteed approval.com/">bad credit loans direct lenders</a> credit loans guaranteed approval <a href=https://creditloansguaranteedapprov al.com/>credit ...
Коментарів: 4727
TrevorBax
Если вы хотите выучить иностранный язык в совершенстве, начинайте в самом раннем детстве. Ученые определили возрастной ...
Коментарів: 111
Quick Loans
credit loans guaranteed approval <a href="https://creditloansguaranteed approval.com/">e payday loan</a> cash in minutes <a href=https://creditloansguaranteedapprov al.com/>bad ...
Коментарів: 12
Ivantrarm
Браслет-шагомер SMARTBAND http://goo.gl/szF6sJ - http://goo.gl/szF6sJ - Лучшие спортивные часы с шагомером и пульсометром и купить Регулярные ...
Коментарів: 92
dlccyh
<a href=http://propecial.com>buy propecia online pharmacy</a> buy propecia http://propecial.com
Коментарів: 26
mtaletdvxi
<a href="http://h-m-j.com">ord er extra super viagra online</a> is there a generic viagra http://h-m-j.com
Коментарів: 181
ktaletabqf
<a href="http://usedrestaurantequipmen taz.com">cheap cialis online</a> cialis pill http://usedrestaurantequipmentaz.com
Коментарів: 162
Kara13fyl
[URL=http://freescreens.ru/2020/571620/] [IMG]http://freescreens.ru/allimage/10/5 71620-thumb.jpeg[/IMG][/URL] Стройненькая белокурая шалава в гольфах [url=https://incest-home-video.ru/mamy] орно ...
Коментарів: 1118
Best Online Loans
need a loan asap <a href="https://creditloansguaranteed approval.com/">installment payday loans</a> credit loans guaranteed approval <a href=https://creditloansguaranteedapprov al.com/>poor ...
Коментарів: 6
ttalethhnm
<a href="http://canadian-pharmacyiorde r.com">order cialis with no prescription</a> cialis versus viagra http://canadian-pharmacyiorder.com
Коментарів: 181

Архів


Безпристрасна упередженість

Борис Бахтєєв, 10.01.2012 12:00

Однією з родзинок Першого каналу Національного радіо є різноманітні передачі мовної тематики. Розраховані вони й на дорослу аудиторію, й на школярів. Іноді зовсім коротенькі, схожі радше на соціальну рекламу. За це каналові можна було б лише подякувати: поки більшість патріотів піклується про уркаїнську мову «на загальному рівні», Національне радіо веде реальну роботу з підвищення мовної культури. Наголошує на типових помилках, на кальках із російської, що вкоренилися в ужитку, але не відповідають нормам української граматики й лексики.

І все було б добре, якби подеколи ця робота не була за принципом: «Що занадто, то нездраво». 8 січня. Слухачам наводять помилковий діалог. Батько дочці: «Твоє ставлення до навчання у старших класах змінилося на гірше». - Дочка: «То знання ж - це лише холодна, безпристрасна інформація!»

Далі йде роз’яснення: пристрасною або безпристрасною може бути лише людина, а інформація може бути об’єктивною, неупередженою; от саме одне з цих слів і мала б ужити в даному разі дочка.

Здавалося б, усе логічно? А тепер спитаймо себе: невже старшокласниця скаржилася саме на неупередженість інформації? Невже вона хотіла необ’єктивного знання? Ні, зовсім ні: її бентежило зовсім інше - «холодність» тієї інформації, її беземоційність. (Написав це й зупинився: може, тепер і мене затаврують - мовляв, емоційною або беземоційною може бути тільки людина?) Той факт, що шкільна інформація не викликає пристрастей і, таким чином, є безпристрасною.

А як бути з фразою: «Оратор виступив із пристрасною промовою»? Теж вважати за помилку: мовляв, промова може бути об’єктивною або необ’єктивною, але аж ніяк не пристрасною?

Прагнучи навчити слухачів правил мови, Національне радіо в даному, й непоодинокому, разі вчило їх правил офіційно-канцелярської мови. Навіюючи їм: усе, що виходить за межі формального силю, є помилковим. Усі слова в переносному значенні - помилкові. От цікаво, чи заохотить така, зведена до канцелярського стилю, українська мова до її вживання?

Цей підхід, власне, дістався нам у спадок ще від радянських часів, коли публічне вживання української й було зведено до суто офіційного. Візьмімо словники й спробуймо знайти в них аналог російського слова «невменяемый». Більшість словників даватимуть один-єдиний варіант: «неосудний». Що, з погляду юридичної термінології, буде абсолютно точним. Але лише з погляду юридичної термінології. Російське слово «невменяемый» є набагато ширшим за значенням і вживанням: воно означає людину, якій неможливо нічого довести, яку неможливо ані в чому переконати. Людину, що не сприймає зовнішньої інформації. Чи всі ці значення містяться в українському слові «неосудний»?

Візімімо інше російське слово: «заумный». Українські словники дають єдиний варіант перекладу: «незрозумілий». Отже, зустрівши текст на хінді, який ми не можемо зрозуміти, ми кажемо російською, що той текст «заумный»? І знову ні.

Різні мови тому й різні, що далеко не до кожного слова однієї мови можна підібрати адекватний еквівалент в іншій. Іноді доводиться вдаватися до описового перекладу. Тільки от офіційний мовний стиль описових перекладів не визнає, він оперує точними термінами. Він є безпристрасним і сухим. Отаку - безпристрасну й суху - мову втовкмачують нам і словники, й мовні радіопрограми.

Інша мовна програма на радіо. Школярам розповідають про походження слова «зеніт». Походить воно від арабського «земт»; коли європейці записували це слово як «zemth», над третьою паличкою літери m виявилася невеличка клякса, й надалі слово тлумачили як «zenith». От про це й розповідало радіо: «Над літерою "ем" виявилася крапка, й вона стала схожою на дві літери - "ен" та "ай"», «Слово сприймали як написане з літерою "ай"», «Переписували його через літери "ен" та "ай" - як українське "і"» тощо.

Уточнив у словнику іншомовних слів: так, слово «зеніт» прийшло до нас із французької. Але ж у французькій мові немає ніякої літери «ай»! Такої літери немає в жодній європейській мові, окрім англійської. Літера «і» в більшості мов зветься так само, як і в нас, - «і». То навіщо було ускладнювати, приплітати оте «ай»? «В нас рубль - у них долар; в нас Дід Мороз - у них Санта-Клаус; в нас "і" - в них "ай"» - чи не такою бінарною була логіка? Чи не навіювала ця програма школярам стереотипу: на Заході все скрізь однакове й усе для нас чуже, все не таке, як у нас? «Два мира - два детства», одне слово?

Ще одна програма, вже новинна; йдеться в ній про Польщу. «На будівлі видно велику літеру "аш"», - розповідає кореспондент. Але ж у польській мові немає літери «аш», є літера «ха» чи, старопольською, «га»! Знову той самий дискурс «чужинного Заходу», де всі однакові - що німці, що поляки.

А так хотілося б, що бодай просвітницькі програми були точними! Щоб вони навчали, а не зомбували!


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS