Чи зможе президент Антонець?

Спостерігаючи ще вісім-десять років тому, як влаштована робота газетних асоціацій Угорщини, Румунії, Туреччини, США, мріялось: от у нас би так!

В останні 5 років минулого тисячоліття стрімко зростає український ринок газет і журналів. Видавці-самоучки, насамперед у регіонах, на «хлопський розум» і власний ризик видають нові проекти як із рогу достатку. Підприємливі, творчі люди швидко покрили новою пресою практично всі великі та середні міста країни.

Але почали виникати питання. Де підучити журналістів? Куди звернутись по юридичний захист? Як змінити драконівські положення законів щодо ЗМІ? Яким дослідженням аудиторії повірить рекламодавець? Де замовити аудит тиражів? Хто встановлює правила гри і галузеві стандарти?

І ось у Запоріжжі газетярі з майже двадцяти областей, ніжно підштовхувані міжнародними медіа-організаціями, засновують Українську асоціацію видавців періодичної преси (УАВПП). За майже вісім років роботи багато корисного було зроблено. Але становлення цивілізованого газетного ринку забуксувало, як, власне, і «розбудова» Української держави.

Здається, пресу мали б боятись, а УАВПП влада ледь на фіг не посилає. Ту ж Асоціацію перевізників у Кабміні приймають, закони після їх протестів підправляють. А газетярі занадто роз’єднані, щоб з нами рахувались. Тому нам ще тягнутись і тягнутись до західних реалій, - там жоден солідний видавець не уявляє своєї роботи без членства в галузевій асоціації.

Не вдаючись зараз в аналіз пройденого нашою Асоціацією шляху, скажу: потенціал об’єднання видавців далеко не вичерпаний. Я упродовж п’яти років був віце-президентом УАВПП, тому не маю морального права дорікати ні першому керівнику Михайлу Вейсбергу, ні Борису Ложкіну, котрі багато зробили для становлення і розвитку галузі, ані Леоніду Цодікову. Але багато того, що було в наших силах ми так і не спромоглися зробити.

27 лютого відбулися загальні збори членів УАВПП, на яких обрана нова Рада директорів та новий президент - Олександр Антонець, президент ЗАО «Картель».

То чи зможе Антонець?

Хотілося б вірити. А заразом і допомогти усім співтовариством видавців.