Останнє у блогах

Більше

Архів


Російськомовний український патріот - хто він?

Марія Кириленко, 16.11.2011 23:19

У продовження теми про суспільну дискусію та про те, хто заслуговує на звання українського патріота.

В умовах, коли  демократичні принципи в Україні знаходяться під реальною загрозою, питання, кого можна вважати справжнім патріотом своєї Батьківщини, стає все актуальнішим.

З великою повагою і симпатією хочу написати про тих, хто заслуговує  почесного звання «російськомовний український патріот». Історично склалося, що таких людей  дуже багато в Україні  через  русифікаторську політику радянської влади.

  Керуючись виключно власними спостереженнями у найближчому оточенні, окреслю декількома словами портрет цієї категорії:

  • Це критично мислячі,  толерантні, не схильні до крайнощів люди.
  • Серед них є українці, росіяни і люди інших національностей.
  • Вони думають і розмовляють вдома російською. При цьому українською розмовляють  добре, погано або не розмовляють зовсім.
  • Вони люблять (цінують, поважають) українську мову, культуру, пісню, поезію.
  • При переписах населення «із ідейних міркувань» нерідко рідною мовою називають українську.
  • Здебільшого проти російської як другої державної.
  • Серед них є ті, хто дрейфує до повної україномовності.  Багато хто з них готовий заговорити українською за умов створення у суспільстві атмосфери доброзичливості, відсутності агресивної критики за русизми і т.ін.
  • Обираючи літературу для читання, керуються художньою цінністю,  а не мовою викладу
  • Переймаються тим,  аби їхні діти добре знали українську мову і докладають до цього певних зусиль – віддають до українських шкіл, купляють українські книжки тощо. 
  • Розділяють  демократичні принципи та загальнолюдські цінності.
  • Визнають злочини тоталітарного режиму взагалі і стосовно України, зокрема.
  • Серед них немало таких, що мали  антирадянські настрої за часів СРСР або прозріли під час перебудови.
  • Засуджують корупцію і по мірі можливості намагаються бути порядними у всьому – від державного управління до міжособистісних стосунків. За послаблення тиску, готові до спроб вийти з корупційної системи.
  • Критично ставляться до режиму Путіна-Мєдвєдєва.
  • Категорично проти приєднання України до Російської імперії.
  • Свого часу вони голосували за незалежність України, підтримували ідеї Майдану в 2004 році. За політичними поглядами фактично є  центристами, хоча голосують по-різному (і за ВО «Свобода» також).
  • Нерідко володіють «золотою акцією» і саме від того, кого вони підтримають на виборах, часом залежить перемога певної політичної сили.

 

Російськомовні українські патріоти відчувають себе не надто  затишно в своїй країні, котру люблять понад усе.  Вони не є «своїми» серед тих, хто намагається узурпувати  право називатися українськими патріотами насамперед за національною та мовною ознаками.  Так само чужі вони серед тих російськомовних,  для яких центром тяжіння залишається  Росія. Ситуація ускладнюється, на жаль, досить вдалими спробами певних сил сіяти розбрат серед українців, провокуючи напругу на «мовному» фронті. 

Це ж так просто - об’єднатися навколо демократичних принципів та загальнолюдських цінностей,  ідей порядності та любові до своєї рідної країни.  І водночас – це надзвичайно складно, оскільки цій простій ідеї протистоїть потужний арсенал провокацій, спецоперацій і комбінацій, відпрацьованих прийомів промивання мізків і, на жаль, ЗМІ, котрі працюють скоріше на розбрат, аніж на об’єднання.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Публіцист, донька поета-дисидента Івана Коваленка.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

    Головна RSS