Останнє у блогах

Більше

Архів


Прорицателі з Голівуду

Олександр Михельсон, 27.09.2011 07:25

Будете сміятись, але «Робот-поліцейський» - принаймні, в перших двох частинах – таки філософське кіно. Як і двійко перших «Рембо», «Чужих» чи «Термінаторів». Уміли ж колись в Голівуді, мазефакін шіт.  

 

Конкретно «Робокопа-2» я в передостаннє бачив рівно 20 років тому, без трьох місяців (ех, новинка була!). І ось тепер знову дивлюсь. Уже як старезне кіно, котре в моєму нинішньому віці сприймається зовсім не так, як у тодішньому.

 

І річ же не лише в узагальненнях: продажні там корпорації, тупа поліція, ще тупіший мер, особиста драма окремо взятого кіборга… Але зовнішність, зовнішність!

 

Ну, як редактори кастингу більше двох десятиріч тому зуміли стовідсотково влучити в збірний образ наївного Заходу – навіжений чорношкірий «мер Детройту», Обама Обамою, і не менш збірний образ «русского мира» - маленький, але талановитий чекіст, ой, даруйте, бандит, із його незамінною нафтою, тьху, даруйте, наркотиками?... ;)

 

Жарти жартами, а паралелі на поверхні: коли «демократія» стає welfare state, її неодмінно підрубує криза, а відтак захоплюють олігархи, за котрими так чи інакше стоїть мафія. «Хіба купівля акцій – це не найдемократичніше?», - говорить у фільмі голова компанії ОСР. І чесно посилається на опитування – а ви думали!

 

Наївних же ідіотів у процесі відстрілюють масово. І в кіно, і в реальності, тільки в реальності (поки) практично без роботів.

 

Ні, їй-бо, філософське кіно. Де б оце ще взяти чесного громидла-поліцейського?


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Публіцист.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS