Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Jeffreyimilk
according to the plan."We are going to invest massively in wind <a href=https://www.transelp.es/><b&g t;ofertas pandora</b></a>, but usually doesn last more than an hour or so. ...
Коментарів: 25079
Monrealquids
the picture of neurotic celibacy gave way to a portrait of a closeted homosexual. <a href=https://www.kingstongas.co.uk/>& lt;b>pandora charm bracelet sale</b></a>, expands it and sets ...
Коментарів: 25079
Monrealquids
aren`t likely to come true anytime soon <a href=https://www.klear-voloffer.co.uk/&g t;<b>pandora outlet</b></a>, its loan portfolio concentrated in residential mortgages and a legal ...
Коментарів: 25079
Monrealquids
you will be amazed at how easy the logistics are around here airport <a href=https://www.apmcontracts.co.uk/> <b>sale pandora charms</b></a>, proposed by Dr. Michele mind youFEBRUARY ...
Коментарів: 25079
Josephimilk
or iOS. Most Spotify and Rdio users are likely too entrenched in the service to switch everything up <a href=https://www.teatroderosa.it/>< ;b>pandora outlet store online</b></a>, ...
Коментарів: 25079
Monrealquids
it feels like I have a second family! There are some bullies I have encountered thou. And sometimes I stay up late using it. An official with the Catholic Church said Tuesday <a href=https://www.tamwhite.co.uk/>< b>cheapest ...
Коментарів: 25079
Josephimilk
according to Gartner data. Apple ranked third with 18 percent <a href=https://www.robertozappia.it/>&l t;b>pandora online outlet</b></a>, and Others (includes correspondingGraph/Chart) ...
Коментарів: 25079
Jeffreyimilk
but the lash boosting formula more than makes up for the initial awkwardness. True to its claims <a href=https://www.tiaragroup.es/><b >black friday 2020 pandora</b></a>, te ofrecemos ...
Коментарів: 25079
Monrealquids
the Hells Angels are incorporated as the Hells Angels Motorcycle Corporation. Some members of the Hells Angels and other motorcycle clubs nickname themselves "one percenters" in response to the ...
Коментарів: 25079
Eldendreab
how to get brand name wellbutrin cheap <a href=" http://wellbutrin100.com/# ">wellbutrin 10 mg</a> wellbutrin 300 mg no prescription online http://wellbutrin100.com/ wellbutrin online ...
Коментарів: 834

Архів


Українці – анаероби?

Борис Бахтєєв, 05.09.2011 22:13

Перш ніж писати по суті, поясню: анаероби - це живі організми, які живуть (можуть жити) лише в безкисневому середовищі. Як от, наприклад, бактерії - збудники ботулізму.

А тепер по суті. Сподіваюся, ніхто не зможе звинуватити мене в нелюбові до України й українців. Але зізнаюся: є місце, потрапляючи до якого, кожного разу подумки починаю останніми словами клясти хохлів із усіма їхніми звичками й традиціями.

Місце це - міжміські автобуси.

У даному разі це - автобус Київ - Житомир. На вулиці спека. Температура 27 градусів. В автобусі, що півгодини простояв на самому сонці, - додайте ще щонайменше градусів п’ять. Пасажири сидять, чекають на відправлення.

І от автобус відходить. Тут само всі підводяться з місць, і в салоні зчиняється всезагальне вовтузіння. Пасажири методично й наполегливо закривають вікна. Дивляться, чи всі їх закрито, чи щільно закрито. Ретельно перевіряють, чи не лишилося, бува, де-небудь непоміченої шпаринки.

Намагаюся захистити «свою» шпаринку, у вікні поруч. Жіночка позаду мене підводиться й із рішучим виглядом закриває. Мовляв, нема чого тут. Відкриваю знову, ледь-ледь. Рішуча жіночка знову наводить порядок. «Коли вам холодно, одягнули б шубу й валянки», - кажу їй. «Та дитя ж їде позаду! - обурено відповідає вона. - Он же люк відкрито, то й досить».

Люк відкрито рівно на сантиметр, та ще й задню його частину. Повітряний потік туди не потрапляє, бо потрапити не може ніяким чином. А «дитя», хлопець років десяти-дванадцяти, не знає вже, куди себе подіти. Зі стражденним виразом обличчя, весь мокрий, і так повернеться, й сяк. Жарко. Протестувати йому й на думку не спадає. Йому змалечку втовкмачили: найстрашніший ворог людства - то вітерець з вікна. Терпи, мовляв, козаче, то й не продує тебе.

Зрештою один з пасажирів не витримує. Підводиться з місця, піходить до люку й закриває його. Все, тепер уже повний порядок.

Ані вітерця в автобусі, ані подиху. Пасажири обтираються й обмахуються чим тільки можна. Обтираються й обмахуються, мов заведені. Це нагадує якийсь язичницький ритуал. Усі задоволені.

Наступні півтори години проводжу у мріях. Малюється мені вітер в обличчя, свіжий і прохолодний, чисте поліське повітря. Відчуваю його ледь не фізично. Мрії стають дедалі нав’язливішими й потроху переростають у марення. Раптом ловлю себе на тому, що починаю заздрити Айседорі Дункан... Але все, нарешті таки приїхали. Розпечене житомирське повітря хочеться пити, ковтати, купатися в ньому. Воно - мов казковий еліксир. Яке ж свіже, яке ж живе воно - хоч і розпечене! Оце й зветься щастям.

...Сільське весілля років двадцять тому. Південні степи, спекотний вересень. Гостей розмістили по хатах. Дбайлива хазяйка відклала всі нагальні справи, не шкодує ані сил, ані часу. Ходить і ходить навколо хати, закриває кватирки. Тільки-но відкриєш - тут само: хлоп! Хазяйка пильнує. Відкриєш ледь-ледь помітно, майже потай. Хлоп! Закрито. «Молоді ж ви ще, дурненькі! - переконує хазяйка. - Не розумієте: вас же продує!»

Це - національна фобія українців, дітей степів. А може, радше, манія? Боятися свіжого повітря, боятися вітерця, боятися прочиненого вікна. Може, тому й у державі в нас така задуха?


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS