Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Guestupdal
<a href=" http://jubyb.info/how-do-you-know-if-the -guy-youre-dating-is-your-boyfriend/ ">how do you know if the guy you`re dating is your boyfriend</a> <a href=" http://jubyb.info/best-online-dating-for -20-30/ ...
Коментарів: 88632
Guestcoest
<a href=" https://ipywo.info/dating-newman-wa/ ">dating newman wa</a> <a href=" https://ipywo.info/vintage-match-making/ ">vintage match making</a> <a href=" ...
Коментарів: 88632
Guestupdal
<a href=" https://ipywo.info/harry-ginny-dating-fa nfic/ ">harry ginny dating fanfic</a> <a href=" https://ipywo.info/indian-dating-apps-qu ora/ ">indian dating apps ...
Коментарів: 88632
Guestcoest
<a href=" http://ipywo.info/deadpool-dating-bio/ ">deadpool dating bio</a> <a href=" http://ipywo.info/dating-rumor-exo/ ">dating rumor exo</a> <a href=" ...
Коментарів: 88632
Guestupdal
<a href=" https://ipywo.info/scott-disick-dating-s ofia/ ">scott disick dating sofia</a> <a href=" https://ipywo.info/turkse-chat-dating/ ">turkse chat dating</a> ...
Коментарів: 88632
Guestcoest
<a href=" http://ipywo.info/what-are-examples-of-a bsolute-dating/ ">what are examples of absolute dating</a> <a href=" http://ipywo.info/orange-is-the-new-blac k-actors-dating/ ...
Коментарів: 88632
Guestcoest
<a href=" https://inoce.info/speed-dating-veille/ ">speed dating veille</a> <a href=" https://inoce.info/best-dating-apps-in-a ustin-tx/ ">best dating apps in austin ...
Коментарів: 88632
Guestupdal
<a href=" http://jubyb.info/dating-java-app/ ">dating java app</a> <a href=" http://jubyb.info/takamine-dating-serial -number/ ">takamine dating serial number</a> ...
Коментарів: 88632
Guestcoest
<a href=" https://ipywo.info/best-dating-app-in-eu rope/ ">best dating app in europe</a> <a href=" https://ipywo.info/dating-site-latest/ ">dating site latest</a> ...
Коментарів: 88632
Guestupdal
<a href=" https://ipywo.info/do-guys-really-want-t o-be-friends-after-dating/ ">do guys really want to be friends after dating</a> <a href=" https://ipywo.info/no-dating-before-marr iage/ ...
Коментарів: 88632

Архів


Українці – анаероби?

Борис Бахтєєв, 05.09.2011 22:13

Перш ніж писати по суті, поясню: анаероби - це живі організми, які живуть (можуть жити) лише в безкисневому середовищі. Як от, наприклад, бактерії - збудники ботулізму.

А тепер по суті. Сподіваюся, ніхто не зможе звинуватити мене в нелюбові до України й українців. Але зізнаюся: є місце, потрапляючи до якого, кожного разу подумки починаю останніми словами клясти хохлів із усіма їхніми звичками й традиціями.

Місце це - міжміські автобуси.

У даному разі це - автобус Київ - Житомир. На вулиці спека. Температура 27 градусів. В автобусі, що півгодини простояв на самому сонці, - додайте ще щонайменше градусів п’ять. Пасажири сидять, чекають на відправлення.

І от автобус відходить. Тут само всі підводяться з місць, і в салоні зчиняється всезагальне вовтузіння. Пасажири методично й наполегливо закривають вікна. Дивляться, чи всі їх закрито, чи щільно закрито. Ретельно перевіряють, чи не лишилося, бува, де-небудь непоміченої шпаринки.

Намагаюся захистити «свою» шпаринку, у вікні поруч. Жіночка позаду мене підводиться й із рішучим виглядом закриває. Мовляв, нема чого тут. Відкриваю знову, ледь-ледь. Рішуча жіночка знову наводить порядок. «Коли вам холодно, одягнули б шубу й валянки», - кажу їй. «Та дитя ж їде позаду! - обурено відповідає вона. - Он же люк відкрито, то й досить».

Люк відкрито рівно на сантиметр, та ще й задню його частину. Повітряний потік туди не потрапляє, бо потрапити не може ніяким чином. А «дитя», хлопець років десяти-дванадцяти, не знає вже, куди себе подіти. Зі стражденним виразом обличчя, весь мокрий, і так повернеться, й сяк. Жарко. Протестувати йому й на думку не спадає. Йому змалечку втовкмачили: найстрашніший ворог людства - то вітерець з вікна. Терпи, мовляв, козаче, то й не продує тебе.

Зрештою один з пасажирів не витримує. Підводиться з місця, піходить до люку й закриває його. Все, тепер уже повний порядок.

Ані вітерця в автобусі, ані подиху. Пасажири обтираються й обмахуються чим тільки можна. Обтираються й обмахуються, мов заведені. Це нагадує якийсь язичницький ритуал. Усі задоволені.

Наступні півтори години проводжу у мріях. Малюється мені вітер в обличчя, свіжий і прохолодний, чисте поліське повітря. Відчуваю його ледь не фізично. Мрії стають дедалі нав’язливішими й потроху переростають у марення. Раптом ловлю себе на тому, що починаю заздрити Айседорі Дункан... Але все, нарешті таки приїхали. Розпечене житомирське повітря хочеться пити, ковтати, купатися в ньому. Воно - мов казковий еліксир. Яке ж свіже, яке ж живе воно - хоч і розпечене! Оце й зветься щастям.

...Сільське весілля років двадцять тому. Південні степи, спекотний вересень. Гостей розмістили по хатах. Дбайлива хазяйка відклала всі нагальні справи, не шкодує ані сил, ані часу. Ходить і ходить навколо хати, закриває кватирки. Тільки-но відкриєш - тут само: хлоп! Хазяйка пильнує. Відкриєш ледь-ледь помітно, майже потай. Хлоп! Закрито. «Молоді ж ви ще, дурненькі! - переконує хазяйка. - Не розумієте: вас же продує!»

Це - національна фобія українців, дітей степів. А може, радше, манія? Боятися свіжого повітря, боятися вітерця, боятися прочиненого вікна. Може, тому й у державі в нас така задуха?


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS