Останнє у блогах

Більше

Архів


\"Чорний круїз\" і тверезий погляд

Олександр Михельсон, 21.07.2011 22:11

<!-- @page { size: 21cm 29.7cm; margin: 2cm } P { margin-bottom: 0.21cm } EM { font-style: normal; font-weight: bold } A:link { color: #000080; so-language: zxx; text-decoration: underline } -->

Коли в інтернеті пішла інформація, що повз тонучий російський дизель-електрохід “булгарія” пройшли два кораблі, і не спинились рятувати пасажирів, а хтось із команди навіть знімав катастрофу на мобільні, я повірив.

Чого ще чекати від нашого пострадянського, прости Господи, суспільства.

А от, скажімо, редактор відділу криміналу в журналі “Український тиждень”, де я працюю, поставився до мого малоцензурного вигуку дуже критично. “Та ти що, сам не знаєш, скільки треба часу, щоб зупинилася та ж баржа?” - роиторично спитів він.

І мені стало соромно, бо я, хоч і далекий від судноплавства, відповідь на це питання, в принципі, знав. Для цього навіть не треба бути фахівцем-моряком (чи там річковиком).

Треба просто мати здоровий глузд. Хто взагалі бачив, як екіпаж баржі, що проходила повз “Булгарію”, знімав щось на мобільний? Хто це повідомив і кому? Де першоджерело?

Такі питання мав би поставити собі не лише кожний фахівцеь із судноплавства. Такі питання мусив би поставити собі в першу чергу кожен журналіст.

Інну Долженкову, яка написала, в цілому, душевний текст “Чорний круїз Антона Верницького”, я, здається, не знаю. Тому нічого особистого. Просто одне “але”.

Автор “ТК” обговорює фільм, якого я не бачив, а вона бачила. Проте обговорює вона його з позиції власної думки про катастрофу, якої не бачили ні я, ні вона, ні, коли вже на те пішло, Антон Верницький.

Саме тому авторка пише: “«Черный круиз» замовчує головну причину катастрофи - корупцію. Адже коню ясно: якби судно перевіряли бодай не на 100, а на 70 відсотків корумповані комісії, воно б не вийшло в рейс узагалі! А про це у фільмі - ні пари з вуст. Так само як не сказано ні слова про те, що жоден із двох теплоходів, які пропливали повз «Булгарію», навіть не загальмував. Або ж про те, як цікаві знімали трощу на мобільні телефони...”

Авторка говорить про всі ці речі як про доведені факти. А вони — не доведені. І не факт, що факти.

Тому я дозволю собі нарешті запропонувати читачеві те, заради чого написав увесь вищеподаний текст: думку справжнього фахівця. Емоційна і в дечому радикальна, ця думка, тим не менше, вирізняється тверезим, як не дивно, підходом до справи.

Тим паче, що — повторюся — автор пропонованого мною тексту є безсумнівним експертом з “водоплавних” питань. На відміну від мене і будь-кого зі співробітників мого видання — як і будь-кого зі співробітників та авторів “ТК”.

 

Отже, прошу: Міхаіл Войтенко, 18 липня, Вакханалия дилетантов, или Шоу «Все под контролем».


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Публіцист.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS