Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

HpoFoelry
Добро пожаловать в удивительную страну - гостеприимный Израиль. Вашему вниманию индивидуальные экскурсии для ...
Коментарів: 105
htaletaihv
[url=http://canadian-pharmaonline.com]ge neric viagra in usa[/url] cheap herbal viagra http://canadian-pharmaonline.com
Коментарів: 1024
vtaletojvi
<a href="http://canadian-pharmacyisale .com">cheapest place to buy viagra</a> how to buy viagra http://canadian-pharmacyisale.com
Коментарів: 94
AAtrorgoAssoge
Torsion bras de quelqu`un est comment poupe votre sang pousse contre les parois de vos arteres lorsque votre coeur determination pompe le sang. Arteres sont les tubes qui transportent perseverent ...
Коментарів: 64
htaletykbt
<a href="http://baymontelreno.com" ;>buy cialis in usa</a> order discount cialis online http://baymontelreno.com
Коментарів: 98
italetsizu
[url=http://usedrestaurantequipmentaz.co m]buy cialis daily online[/url] order cialis online canadian pharmacy http://usedrestaurantequipmentaz.com
Коментарів: 1024
btalettezc
<a href="http://canadian-pharmabuy.com ">pfizer viagra online</a> cheap price viagra http://canadian-pharmabuy.com
Коментарів: 94
lgkdfn
<a href=http://camadian-pharmacya.com>ch eap viagra us</a> buying viagra in australia online http://canadian-pharmacya.com
Коментарів: 136
htaletcmxw
<a href="http://missreplicawatches.com ">buy cialis cheap canada</a> cialis generic best price http://missreplicawatches.com
Коментарів: 98
rtaletdtaj
<a href="http://h-m-j.com">via gra cost per pill</a> order viagra online overnight http://h-m-j.com
Коментарів: 143

Архів


Послання державним службовцям

Наталя Голованова, 23.06.2011 16:22

     Цей текст з нагоди Дня державного службовця надіслав колегам один чиновник при вельми значущій посаді. З його дозволу і залишаючи людину анонімною, пропоную текст читачам блогу.

«Шановні колеги!

     Бажаю усім нам у роботі державності, подолання фрагментації суспільства і фрагментарності, вузькості мислення. Ми мусимо єднати людей усіма силами, мусимо чути одне одного і бути здатними надихатися проявами талановитості, бачити біля себе людей обдарованих, самостійних і зрілих. Ми мусимо поважати людей науки і людей письменних, працівників різних галузей господарства, створювачів часом геніальних продуктів, вчитися у них, бути абсолютно скромними стосовно своїх персон і постійно самовдосконалюватися, — без цього будь-яке управлінство, тим паче державна служба, будь-які регалії та особисті статки просто не мають сенсу. Бажаю усім нам дбати про власне село, район, область, Київ, Україну відверто, мужньо, не позіхаючи на щось додаткове для себе особисто, і в цьому нашому прагненні не дозволяти собі розшаровувати суспільство на людей "чорних" та "білих" за будь-якою ознакою, це проти Божих настанов. Ми мусимо бажати добра країні, людям, а потім собі. Не можемо ми також дозволяти давати "окольцювати" себе людям пристрасним до власної величі (це, як правило, псевдополітики усіх рівнів від міста до села, при владі чи у опозиції, а також угруповання при них, які в’ються вчора при тій владі, сьогодні при цій, завтра будуть при третій), які решту здібних бачать суцільно конкурентами і, закриваючи свому провладному босу усі обрії одними собою, перетворюють підвладну територію на плацдарм для театралізованих і запрограмованих дій, приколів та пліток. На жаль, цього зараз розвелося у всіх містах і селищах міського типу навала, — якась старість і кволість, якась нудьга і одноманітність. Це псує відносини інтелігенції і влади, ЗМІ і влади, влади і жителів території, які працюють і навіть не знають, що у них за спинами точаться оці "приколи". А потім людей принижують різними поняттями на кшатлт "електорат", ділять, як овець, на прихильників влади та опозиції, хоч людям здебільшого до біса оці ігрища здоровезних дядьків, симулянтів справжньої діяльності. Але поки людям до біса і є чого робити у професії, саме ті симулянти, які ошивалися з дерунами обох сторін, які б’ються, мали від тих і тих привілеї, і зіштовхують їх між собою, нав’язують "боротьбу", аби з отієї дерганини теж щось вигадати для себе. Що за мода пхнутися до влади і штучно організовувати боротьбу за крісло?! І це ж крізь! І ця хвороба проїла мозок вже й молоді, вони ж, заряджені політизованими татами і матусями, окрім владних крісел і гадки не мають про що мріяти. Невже немає чому себе присвятити гідному?! А деякі відверто вивчають світові теорії привласнення територій і законопачення суспільства у невилазні пастки і втілюють мертві схеми на практиці десь у селі Прокопівка такого-то повіту.  

     Отакого мракобісся, гри у карти живими істотами ми, державні службовці, допустити не можемо. Не можемо ми допустити і приниження ролі ЗМІ у суспільстві: кожне друковане видання, всі місцеві й центральні новини у електронних ЗМІ ми, держслужбовці, мусимо бачити! А не так: однією ногою чи одним оком та випадково, як нам піднесли на блюдці якісь посередники. У регіонах не знають власної преси, у районах і областях пресу ділять на «свою» і «не свою». Сором, та й годі! Управлінець високого гатунку мусить передусім знати і аналізувати, а потім вже надувати щоки. І говорити ми мусимо своїми, конкретними словами, а не замулькуватими загальними фразами, коли відповідаємо на запитання, роз’яснюємо позицію уряду чи поздоровляємо, — замулькуватість сприймати неможливо, адже суспільство не дурне, і витрачати час на "ніщо" (коли говориться так, щоб нічого не сказати) не буде. Отже, це мої письмові вам, шановні колеги, послання. З деякою суворістю, Ви розумієте, але я мушу це Вам сказати, бо хтось повинен це зробити.  Також хочу нагадати, що мені соромно за те, що ми не змогли цього червня об’єднатися навколо журналістського товариства і не привітали належним чином, разом усі ЗМІ, ветеранів журналістики з Днем журналіста. Це — ознака слабкості державної служби і того, що в нашому суспільстві є хвороби. Давайте ж долати ці хвороби і давайте не дозволяти вводити себе у оману і не навішувати усім ярлики, зокрема нашим ЗМІ, які завжди готові представити 100 або 150 томів готового літопису життя України і літопис доль славетних співвітчизників. 

     Сподіваюся на розуміння. Сподіваюся також, що серед нас, працівників державної служби, є здорові сили і розумні, інтелігентні голови, — на них і надія.

     Щиро зичу усім представникам держслужби і місцевого самоврядування як колегам і партнерам мужності і чесності у роботі, високого штилю і смаку, таланту, добробуту!»

             

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Автор "Журналісту України", зарубіжних видань, літератор.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS