Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Monrealquids
Sarah Hennessy`s Paddy (S. I also don`t quite get the sound controls. It seems that if you click on the music tab you should be able to control the music volume <a href=https://www.thisisallure.co.uk/> <b>rose ...
Коментарів: 22171
Phillis
alternative to hydroxychloroquine
Коментарів: 22171
Thomasbrack
n95 face mask Only another narcissist would really "want" to, and affordtodo so! They can do so without feeling depleted. In fact, the thought that someone is trying to outsmart them wouldtotallyenergizea ...
Коментарів: 22171
Monrealquids
Let see how you react when you actually SEE a horse slaughter plant like Dallas Crown in Kaufman <a href=https://www.thechequerfc.co.uk/> <b>cheap genuine pandora charms</b></a>, ...
Коментарів: 22171
Monrealquids
I`d rather just plug in my Ipod. Paying for radio is something I can`t just get on board with.. After that opening <a href=https://www.lockerworks.co.uk/>& lt;b>cheap pandora rings</b></a>, ...
Коментарів: 22171
Monrealquids
nor do I routinely douse it with herbal teas or the delicious sap of the tree we call maple. Now <a href=https://www.fkbonline.co.uk/>< ;b>cheapest pandora earrings</b></a>, he really ...
Коментарів: 22171
Dino
best acetaminophen pills
Коментарів: 87
Willian
chloroquine over the counter usa
Коментарів: 1452
Thomasbrack
coronavirus mask The Near West Side, where the Great Chicago Fire of 1871 began, is one of the city`s fastest changing communities. A lot goes on within its diverse six square miles. The neighborhood features ...
Коментарів: 22171
Monrealquids
up 3% from $1.51 billion in FY16. SiriusXM`s operating cash flow totaled $1.86 billion for FY17 <a href=https://www.fishleven.co.uk/>< ;b>pandora sale uk charms</b></a>, but there ...
Коментарів: 22171

Архів


Політекономія пантофлів

Борис Бахтєєв, 23.06.2011 11:14

Знадобилося мені нещодавно купити кімнатні пантофлі. Звичайні капці. Не бачачи в цьому ніякої проблеми, пішов до найближчого ринку.

П’ять яток торгували пантофлями. У жодній - таких, які мені потрібні. Самі лише в’єтнамки й більше нічого. Кількадесят типів у кожній ятці, але лише в’єтнамок. «Не такий якийсь цей ринок, неринковий», - зробив я висновок і пішов до іншого. Там - те саме, в’єтнамки й лише вони. Різноманітні, різнокольорові - аж очі розбігаються, але всі одного фасону. Третій ринок, четвертий - скрізь одне й те саме. Знайти в Києві пантофлі, прості класичні пантофлі без витребеньок, як виявилося, неможливо. Може, до бутіку піти?

«Попит малий, - відповідали мені продавці на кожному ринку. - Найбільшим попитом користуються в’єтнамки, тож їх лише й беремо, їх лише й замовляємо».

Чи не те саме ми спостерігаємо скрізь? Десятки видів ковбаси, яку найфаховіший дегустатор не розрізнить на смак. Десятки видів молочної продукції, але вся, тільки-но постоїть два дні, набуває характерного присмаку пальмової олії. Десятки телеканалів, і на кожному - одне й те саме, майже як у радянському анекдоті: «Я т-тебе попереключаю!» Ні, назви програм і фільмів різні, а зміст - один і той самий. Сотні нових пісень, що лунають звідусіль, - і всі немов на один мотив, самі лише нескінченні варіації на одну й ту саму радіошансонну тему. Жодної мелодії, що запам’яталася б, жодного нестандартного аранжування.

Ілюзія споживацького розмаїття - а насправді чи так уже сильно відрізняються нинішні переповнені полиці магазинів від радянських напівпорожніх? Різні обгортки, різні назви, а насправді - те саме «бери, що дають». Не здогадалися за радянських часів ковбасу «Отдельная» - ту, про яку подейкували, що вона наполовину з туалетного паперу - загортати в різнокольорові обгортки й називати по-різному. А то й тоді було б таке саме розмаїття. «Споживацьким раєм» називають країни з ринковою економікою, глузують із «суспільства споживання». У нашому споживацькому раї заведено ходити строєм; крок праворуч, крок ліворуч... дякувати, поки що хоча б не розстріл. На нашому ринку, як і в нашій політиці, як і в суспільстві: «ринкова» вивіска, етикетка - й совковий зміст, тільки вже за «ринковими» цінами.

Це в розвинених країнах заведено проводити маркетингові дослідження, виявляти досі «обділені» групи покупців і задовольняти їхні найвибагливіші смаки й забаганки. У нас маркетингові
дослідження теж проводять, але на інший предмет - на висвялення середньостатистичних потреб. На предмет того, щоб гнати «план по валу». Бери, що дають!

А секрет є дуже простим. Скрізь у світі функцію заповнення вузьких ринкових ніш бере на себе малий та середній бізнес. Той самий, який в Україні щосили нищать. А ще в усьому світі заведено працювати за десять, двадцять, тридцять відсотків рентабельності - не за сто й не за тисячу. У нас за таких показників ніхто й братися за справу не стане, бо прогорить, усе з’їдять податки та інші обов’язкові виплати. В усьому світі ринок - це конкуренція, в Україні «ринок» - це монополія. Чи, точніше, олігополія. УРСР виявилася приватизованою практично в одні руки. От тому Україна й залишилася совком, але вже совком приватним, без жодних, бодай примарних, державних гарантій громадянам.

Це дві сторони однієї й тієї самої медалі: з одного боку - купка олігархів із їхніми надприбутками з повітря, з іншого боку - «бери, що дають».

Стаття вийшла у газеті «Свобода»


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS