Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

JeremyChind
is it safe to buy levitra online http://aralenph.com - buy chloroquine online order viagra mastercard viagra cheap .com http://tadal24ph.com - cialis cheap cialis without rx cialis from india http://kaletra24.com ...
Коментарів: 763
Georgenes
generic cialis buy online http://aralenph.com - buy alaren afgan pills cialis index
Коментарів: 735
Waltertaw
buy professional viagra http://hydroxychloroquine24.com - buy plaquenil what are cialis pills used for buy viagra east london http://kaletra24.com - buy kaletra online buy cheap levitra canada cheapest ...
Коментарів: 735
Cagmably
very nice site cheap viagra http://alexa24ph.com - viagra cialis online order generic cialis online cheap http://zithazi.com - cheap zithromax cheap viagra soft tabs can you buy viagra vietnam http://hydroxychloroquine24.com ...
Коментарів: 735
fahPeerse
buy cialis in india http://kaletra24.com - kaletra generic best place to buy cialis online best place to buy cialis online http://tadal24ph.com - cialis online levitra prix discount buy viagra costa ...
Коментарів: 1371
orderly
buy viagra canada http://alexa24ph.com - generic viagra available in usa viagra pfizer buy cheap cialis from india http://zithazi.com - zithromax price buy cialis online canadian pharmacy cheapest cialis ...
Коментарів: 763
RaymondMycle
ежели дистанция среди балками превышает изготовление забора http://zabor-i-ograda-iz-profnastila.blo gspot.com/2018/02/blog-post_22.html из профнастила ...
Коментарів: 77
Georgesuima
mail order cialis from canada http://hydroxychloroquine24.com - plaquenil cheap viagra without prescriptions
Коментарів: 763
bcamtmx
https://www.instagram.com/batmanapollo/ - Психолог онлайн https://www.instagram.com/batmanapollo / <a href="https://www.instagram.com/bat manapollo/">Психолог онлайн</a>
Коментарів: 19664
sbkqkdq
https://www.instagram.com/batmanapollo/ - Психолог онлайн https://www.instagram.com/batmanapollo / <a href="https://www.instagram.com/bat manapollo/">Психолог онлайн</a>
Коментарів: 19664

Архів


Патріотизм, мов газ

Борис Бахтєєв, 21.06.2011 11:51

Патріоти України радіють: нарешті влада виявила принциповість у газових переговорах із Росією! Нарешті вона продемонструвала твердий патріотичний підхід! Росте, мовляв, влада, стає державницькою. Багато хто за одне це вже готовий пробачити президентові й урядові всі «дрібнички».

Радість ця, як видається, є дуже й дуже передчасною. Бо, по-перше, нинішня твердість і принциповість (не підемо до митного союзу, не віддамо газотранспортну систему, не погодимося на поглинання «Нафтогазу» російським «Газпромом», наполягатимемо на тому, що нинішня ціна на газ є несправедливою) може виявитися не більш ніж суто пропагандистським трюком. Адже рейтинг Партії регіонів на Сході стрімко падає. І поки Захід та Центр є електорально розпорошеними між різноманітними уламками націонал-демократів та ВО «Свобода», на Сході, зокрема й у Донбасі, постає новий «привид комунізму». Саме він може стати найбільшою загрозою для Партії регіонів на майбутніх виборах. Тож владі конче потрібно набути репутації державницької або бодай помірковано державницької, аби повторити відомий трюк Леоніда Кучми й зібрати голоси патріотичного електорату Заходу та Центру. Лише це й може врятувати ПР і дозволити й надалі контролювати Україну.

По-друге ж, експерти в один голос твердять: здорожчання газу матиме катастрофічні наслідки для української металургії й хімічної промисловості. Тобто, для основних галузей українського експорту. А хто володіє в нас металургією та хімічною промисловістю? Відомо, хто: особи, дуже наближені до нинішньої влади.

Протягом минулого року, за даними журналу «Корреспондент», драматично зросли статки ста найбагатших людей України. Серед яких опинився й Янукович-молодший. Як твердять коментатори, список цих найбагатших людей - ледь не суцільно «біло-синій», дотепер ще ніколи не було такої концентрації багатства в руках однієї політичної сили.

Дехто в інтернетівських форумах висловлює нестримний оптимізм: це, мовляв, - перший сигнал економічного зростання України, зростання активів олігархів означатиме розвиток виробництва, нові робочі місця, зростання доходів найманих працівників.

У нормальних країнах, можливо, так би й було. В Україні ж усе інакше: ще досвід президентства Кучми довів, що за наших умов зростання активів олігархів означає лише зростання активів олігархів і нічого іншого. Саме ця політика сприяння концентрації капіталу й призвела до краху Кучми як президента: виявилося, що «локомотиви економіки» лише нещадно димлять, отруюючи все довкола, а зрушити країну з місця неспроможні. Причина є дуже простою: зростання активів олігархів має невиробничий характер. Непродуктивний. Якби він був продуктивний, хронологія була б зворотною: спочатку зростали б зарплати найманих працівників і кількість робочих місць, а вже потім, як наслідок, зростали б і статки олігархів.

У нашому ж разі йдеться лише про те, що олігархи почали активніше й ефективніше доїти державу.

Так от, вони самі себе загнали у глухий кут. Увійти до митного союзу з Росією для них означатиме повний крах - адже російські олігархи не гірше за них вміють доїти державу. А то й краще. А роль, яку відводить собі Росія в економічних об’єднаннях на пострадянських теренах, не залишає жодних перспектив для неросіян. Участь України в таких об’єднаннях означатиме не лише переорієнтування української економіки на схід, а й прив’язування її до Росії. А там і своїх металургії та хімії не бракує.

Ринок збуту продукції українських металургії та хімії - то передусім Європа. Перебуваючи в митному союзі з Росією, а тим більше в ЄвразЕС, торгувати з Європою українцям було б набагато складніше. Тим більше торгувати, коли Росія цього не дуже хоче.

Нинішня влада намагається всидіти на двох стільцях: з одного боку, будувати в Україні державу російського типу, з притаманними Росії відносинами між державою та суспільством, а з іншого - просуватися до Європи й уникати занадто тісного зближення з Росією. Зрозуміло: довго перебувати в такому підвішеному стані неможливо. Як не може рулетка крутитися вічно: рано чи пізно вона зупиниться, й доведеться платити по ставках. Саме так відбувається сьогодні в Білорусі: хоч би скільки ставав Аляксандр Лукашенка у третю позицію, а йому нема куди подітися, шлях для маневрів відрізано, й поглинання Білорусі Росією є лише питанням техніки. Була б Білорусь по-європейськи відкритою й демократичною - й була б зовсім інша розмова.

Ну а в нас сьогодні інтереси олігархів від Партії регіонів ситуативно збіглися з інтересами України. Так само, як і в питанні інтеграції до Євросоюзу. Для України це корисно (точніше, Україні від цього теж щось перепадає з барського плеча), але й переоцінювати ці ситуативні збіги інтересів не варто: олігархи аж ніяк не мають наміру діяти в інтересах країни й громадян. Держава в особі її влади - теж. Розв’яжеться ця ситуація з газом, і тут само з’ясується: державництво й патріотизм влади - мов той газ. Вивітрилися й нема.

...Двадцять років незалежності відзначатимемо ми незабаром. Чи змінилися за ці роки українці? Чи стали державницькою нацією? Чи пішла в історію «славетна» українська дріб’язкова корисливість - радіти, що здобув десять копійок, хай навіть у підсумку буде втрачено мільйон?

Століття поневолення, поглинання імперією... А чи самі українці не допомагали будувати ту імперію, чи не йшли прислуговуватися їй? Чи не пишалися вони тим, що в ієрархії поневолених народів стояли вище за інших - та, власне, найвище, майже на рівні поневолювачів? Чи вже на початку ХХ століття змогла б захопити Україну радянська Росія, якби не було в Україні так багато охочих служити будь-якій владі? Чи стався б страшний Голодомор, якби місцеві активісти не прагнули вислужитися? «Коли в Москві стрижуть нігті, у Києві відрубують пальці», - хіба лише імперська влада була в тому винна? «Як прапорщик - то хохол», - казали в армії СРСР. Чи це був злий наклеп? Чи за часів СРСР не звичним було для українців демонструвати зневагу до «інородців» так само, як її демонстрували росіяни? Демонструвати, власне: «Ми нічим не відрізняємося від росіян»?

«Державництво» українських політиків... Так, змінилася ситуація, змінилася Україна. Раніше було вигідно вислужуватися перед Москвою, зараз є вигідним тримати дистанцію від неї. Раніше було вигідно прислужуватися імперії, сьогодні стало вигідно бути державниками. Ото й усе. Ключове слово залишилося тим самим: вигідно. Але чи змінилася від того психологія української еліти?

Скорочений варіант статті вийшов у газеті «Свобода»


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS