Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Arteday
buy cialis in italy <a href=" http://tadmedz.com# ">nose congested when taking cialis</a> can i buy cialis over the counter in canada
Коментарів: 893
Thomasisolo
cialis sale sydney <a href=" http://tadmedz.com# ">cialis 20 image</a> viagra sale jamaica
Коментарів: 893
Jameskic
buy cialis at walmart <a href=http://crop-pattern.agri-es.ir/Link Click.aspx?link=http://tadmedz.com>ch eap levitra in canada</a> buy viagra cialis levitra online order viagra now <a href=" ...
Коментарів: 399
gofikk
Заказать seo поисковую оптимизацию сайта, Заказать услуги по продвижению сайта По всем возникшим вопросам Вы можете ...
Коментарів: 1447
RichardGek
buy 40 mg levitra http://tadmedz.com legal order viagra over internet http://cialisxtl.com can u take 2 cialis pills
Коментарів: 399
ThomasWisse
where to buy generic cialis online canada <a href=" http://tadmedz.com# ">which is better - cialis or viagra</a> cuanto sale el viagra en la argentina
Коментарів: 399
Richardzet
buy levitra canada http://tadmedz.com how to buy viagra http://cialisxtl.com order cialis online no prescription
Коментарів: 893
lewaremi
viagra sale jhb <a href=" http://tadmedz.com# ">can you have multiple orgasms with cialis</a> cialis at a discount
Коментарів: 399
Thomasisolo
buy viagra hyderabad india <a href=" http://tadmedz.com# ">daily use of cialis</a> cialis discount internet
Коментарів: 893
Jameskes
buy cialis vancouver bc <a href=http://m.thisted-camping.dk/pages/l ink_stat.asp?url=http://tadmedz.com>h ow to buy cialis from canada</a> how to buy viagra in london cheap viagra no prescription ...
Коментарів: 893

Архів


Патріотизм, мов газ

Борис Бахтєєв, 21.06.2011 11:51

Патріоти України радіють: нарешті влада виявила принциповість у газових переговорах із Росією! Нарешті вона продемонструвала твердий патріотичний підхід! Росте, мовляв, влада, стає державницькою. Багато хто за одне це вже готовий пробачити президентові й урядові всі «дрібнички».

Радість ця, як видається, є дуже й дуже передчасною. Бо, по-перше, нинішня твердість і принциповість (не підемо до митного союзу, не віддамо газотранспортну систему, не погодимося на поглинання «Нафтогазу» російським «Газпромом», наполягатимемо на тому, що нинішня ціна на газ є несправедливою) може виявитися не більш ніж суто пропагандистським трюком. Адже рейтинг Партії регіонів на Сході стрімко падає. І поки Захід та Центр є електорально розпорошеними між різноманітними уламками націонал-демократів та ВО «Свобода», на Сході, зокрема й у Донбасі, постає новий «привид комунізму». Саме він може стати найбільшою загрозою для Партії регіонів на майбутніх виборах. Тож владі конче потрібно набути репутації державницької або бодай помірковано державницької, аби повторити відомий трюк Леоніда Кучми й зібрати голоси патріотичного електорату Заходу та Центру. Лише це й може врятувати ПР і дозволити й надалі контролювати Україну.

По-друге ж, експерти в один голос твердять: здорожчання газу матиме катастрофічні наслідки для української металургії й хімічної промисловості. Тобто, для основних галузей українського експорту. А хто володіє в нас металургією та хімічною промисловістю? Відомо, хто: особи, дуже наближені до нинішньої влади.

Протягом минулого року, за даними журналу «Корреспондент», драматично зросли статки ста найбагатших людей України. Серед яких опинився й Янукович-молодший. Як твердять коментатори, список цих найбагатших людей - ледь не суцільно «біло-синій», дотепер ще ніколи не було такої концентрації багатства в руках однієї політичної сили.

Дехто в інтернетівських форумах висловлює нестримний оптимізм: це, мовляв, - перший сигнал економічного зростання України, зростання активів олігархів означатиме розвиток виробництва, нові робочі місця, зростання доходів найманих працівників.

У нормальних країнах, можливо, так би й було. В Україні ж усе інакше: ще досвід президентства Кучми довів, що за наших умов зростання активів олігархів означає лише зростання активів олігархів і нічого іншого. Саме ця політика сприяння концентрації капіталу й призвела до краху Кучми як президента: виявилося, що «локомотиви економіки» лише нещадно димлять, отруюючи все довкола, а зрушити країну з місця неспроможні. Причина є дуже простою: зростання активів олігархів має невиробничий характер. Непродуктивний. Якби він був продуктивний, хронологія була б зворотною: спочатку зростали б зарплати найманих працівників і кількість робочих місць, а вже потім, як наслідок, зростали б і статки олігархів.

У нашому ж разі йдеться лише про те, що олігархи почали активніше й ефективніше доїти державу.

Так от, вони самі себе загнали у глухий кут. Увійти до митного союзу з Росією для них означатиме повний крах - адже російські олігархи не гірше за них вміють доїти державу. А то й краще. А роль, яку відводить собі Росія в економічних об’єднаннях на пострадянських теренах, не залишає жодних перспектив для неросіян. Участь України в таких об’єднаннях означатиме не лише переорієнтування української економіки на схід, а й прив’язування її до Росії. А там і своїх металургії та хімії не бракує.

Ринок збуту продукції українських металургії та хімії - то передусім Європа. Перебуваючи в митному союзі з Росією, а тим більше в ЄвразЕС, торгувати з Європою українцям було б набагато складніше. Тим більше торгувати, коли Росія цього не дуже хоче.

Нинішня влада намагається всидіти на двох стільцях: з одного боку, будувати в Україні державу російського типу, з притаманними Росії відносинами між державою та суспільством, а з іншого - просуватися до Європи й уникати занадто тісного зближення з Росією. Зрозуміло: довго перебувати в такому підвішеному стані неможливо. Як не може рулетка крутитися вічно: рано чи пізно вона зупиниться, й доведеться платити по ставках. Саме так відбувається сьогодні в Білорусі: хоч би скільки ставав Аляксандр Лукашенка у третю позицію, а йому нема куди подітися, шлях для маневрів відрізано, й поглинання Білорусі Росією є лише питанням техніки. Була б Білорусь по-європейськи відкритою й демократичною - й була б зовсім інша розмова.

Ну а в нас сьогодні інтереси олігархів від Партії регіонів ситуативно збіглися з інтересами України. Так само, як і в питанні інтеграції до Євросоюзу. Для України це корисно (точніше, Україні від цього теж щось перепадає з барського плеча), але й переоцінювати ці ситуативні збіги інтересів не варто: олігархи аж ніяк не мають наміру діяти в інтересах країни й громадян. Держава в особі її влади - теж. Розв’яжеться ця ситуація з газом, і тут само з’ясується: державництво й патріотизм влади - мов той газ. Вивітрилися й нема.

...Двадцять років незалежності відзначатимемо ми незабаром. Чи змінилися за ці роки українці? Чи стали державницькою нацією? Чи пішла в історію «славетна» українська дріб’язкова корисливість - радіти, що здобув десять копійок, хай навіть у підсумку буде втрачено мільйон?

Століття поневолення, поглинання імперією... А чи самі українці не допомагали будувати ту імперію, чи не йшли прислуговуватися їй? Чи не пишалися вони тим, що в ієрархії поневолених народів стояли вище за інших - та, власне, найвище, майже на рівні поневолювачів? Чи вже на початку ХХ століття змогла б захопити Україну радянська Росія, якби не було в Україні так багато охочих служити будь-якій владі? Чи стався б страшний Голодомор, якби місцеві активісти не прагнули вислужитися? «Коли в Москві стрижуть нігті, у Києві відрубують пальці», - хіба лише імперська влада була в тому винна? «Як прапорщик - то хохол», - казали в армії СРСР. Чи це був злий наклеп? Чи за часів СРСР не звичним було для українців демонструвати зневагу до «інородців» так само, як її демонстрували росіяни? Демонструвати, власне: «Ми нічим не відрізняємося від росіян»?

«Державництво» українських політиків... Так, змінилася ситуація, змінилася Україна. Раніше було вигідно вислужуватися перед Москвою, зараз є вигідним тримати дистанцію від неї. Раніше було вигідно прислужуватися імперії, сьогодні стало вигідно бути державниками. Ото й усе. Ключове слово залишилося тим самим: вигідно. Але чи змінилася від того психологія української еліти?

Скорочений варіант статті вийшов у газеті «Свобода»


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS