Останнє у блогах

Більше

Архів


Справа Тимошенко: Путіну нічого не буде

Олександр Михельсон, 16.04.2011 02:24

Перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін, виступаючи в ніч із пятниці на суботу в ефірі відомої програми Євгенія Кісєльова, наверз чимало маячні. Я сміливо кажу про це, бо впевнений, що з останніх трьох слів попереднього речення пан Кузьмін зрозуміє хіба що друге.

 

(Це ясно навіть із озвучених ним закидів журналістам у стилі: «Если вы сообщаете факты, то вы имеете полное право на запрос, а если нет, то на этот запрос обязательно будет ответ»).

 

Втім, особисто я звернув увагу лише на одну цікаву заяву. Як неважко здогадатися, це була заява  про те, що дії Юлії Тимошенко під час підписання сумнозвісних газових угод з Росією в 2009-му році нібито дають підстави переглянути ці угоди.

 

Адже, за словами великого законника Кузьміна, «с украинской стороны все действия по подписанию контракта носили противоправный характер». А отже, «и сам контракт, и все действия по выполнению этого контракта могут быть поставлены под сомнение».

 

Новинні агенції тут-таки додали лапідарно: «…і в судовому порядку скасовнаі, в тому числі в міжнародних судах». Але насправді останню фразу ведучий Кісєльов із пана Кузьміна буквально витягнув.

 

Втім, навряд чи це змінює суть справи. Недарма саме після цього ведучий сказав «Дякую», і перейшов до інших питань.

 

Уся ця шедевральна маячня вимагає окремої уваги. І я цю увагу приділю.

 

1). Судячи зі слів Державного радника юстиції Кузьміна, «все действия по подписанию контракта носили противоправный характер». Чи випливає звідси, що переговорів з шантажистами з «Газпрому» Києву не треба було проводити взагалі?

 

Особисто я так вважав ще тоді. От тільки навряд чи саме так думали однопартійці пана Кузьміна, які саме в ті часи несамовито верещали про «погіршення двосторонніх відносин» і «підрив енергетичної безпеки» з вини триклятого американського шпійона Ющенка… А тепер чомусь не менш істерично кричать про провину ідейно близької їм Тимошенко J

 

2). Якщо угоди були укладені незаконно, чому пан Кузьмін так перелякано кинувся захищати Путіна? Глядачі свідки: на простеньке запитання Кісєльова «Чи правильно, з точки зору міжнародного права, чинив Путін, підписуючи незаконні угоди», пан Кузьмін хвилин п’ять розсосолював про те, що:

 

-          Путін «здійснив подвиг для своєї країни»,

 

-          Угоди підписувались не премєрами, а «господарськими субєктами двох держав».   

 

«Подписи Тимошенко там тоже не было», - додав пан Кузьмін. І зовсім добив, коли його спитали, а за що ж, у такому разі, сидить екс-голова НАК «Нафтогаз» Олег Дубина.

 

«Мог ли Дубина не исполнять эти распоряжения (Тимошенко – Авт.), следствие именно сейчас и выясняет», - сказав прокурор.

 

Як неважко помітити, у співставленні ці визнання видатного юриста однозначно вказують: ніякого «перегляду контрактів» бути не може. Ні на міжнародному рівні, ні на міжпланетному, ні на жодному іншому. Адже друга сторона – Росія – ні в чому не винна.

 

А отже, думка деяких, на загал, шанованих аналітиків про те, що нова «справа Тимошенко» є таким собі засобом тиску на Путіна, не варта й виїденого Колумбова яйця. Навпаки: це нинішня напруженість у стосунках між Путіним і Януковичем (прояви якої всі можуть бачити в ході «переговорів» про на фіг не потрібний Україхні Митний союз) є виправданням подальшого тиску на Тимошенко.

 

Найцікавіше, втім, що й Тимошенко в цій ситуації виглядає не з найгіршого боку.

 

Адже та ж «державна зрада», яку Юлі вже готова пришити її давня шанувальниця Інна Богословська, можлива лише в разі вигоди зрадника. Чи то пак, зрадниці.

 

Між тим, за словами Кузьміна, ніякої вигоди Тимошщенко від скандальних оборудок з Путіним бути просто не могло. Бо ж жодної провини Путіна, і взагалі російської сторони, тут нема!

 

Зрада, підкуп, шпигунство, хабарництво тощо – це завжди справа двох. Як дуель. Є сторона, яка спонукає до незаконних дій, і сторона, яка на ці дії погоджується. І в кінцевому рахунку – з точки зору закону – відповідальність мають нести обидві.

 

Але, якщо вірити першому заступникові Генпрокурора Кузьміну, Тимошенко свою «зраду» вчинила самотужки. Без будь-яких стимулів з боку Кремля. Ну, й за що її судитимуть? За ідіотизм? То чи не почати в такому випадку з деяких високих чиновників органу нагляду за дотриманням законодавства? За, як писали Ільф і Петров приблизно зрозумілою панові Кузьміну мовою, «головотяпство со взломом»?

 

P.S. Автор не хотів би, аби в читачів склалося враження, що Тимошенко так-таки й ні за що судити. По-перше, ми знаємо не все. По-друге – і це значно важливіше – вітчизняне законодавство формально дозволяє судити за те ж «перевищення влади»,  абсолютно не цікавлячись мотивами того, хто цю владу перевищив.   

 

Інакше кажучи, якщо Тимошенко таки судитимуть, то це зроблять навіть без жодної відповіді на найголовніше питання: що і кому вона обіцяла за свої дії.

 

Але саме це і означає, що ніякого розторгнення кабальних газових контрактів з Росією на основі «справи Тимошенко» не буде. А натяки на це – лише казочки. І то виконані не надто вправними казкарями, як ми побачили, зокрема, в ніч з пятниці на суботу в ефірі ток-шоу Євгенія Кісєльова.  


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Публіцист.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS