Інтереси України як закрома родины

Свіже число одного дуже цікавого патріотичного журналу вийшло з обкладинкою, на якій було позначено тему номеру: «Земельна реформа. 10 млн. безробітних. Люмпенізація. Виснаження землі. 40 млн. гектарів латифундій... якщо реформа проводитиметься всупереч інтересам України».

Облишмо поки що земельну реформу як таку. Спробуймо дати відповідь на запитання: що таке «інтереси України»? От що саме треба робити, щоб діяти «в інтересах України»? Кожен політик дасть вам на це розгорнуту (щонайменше на півгодини) відповідь, маючи на увазі кожен своє. Ба більше: кожен громадянин так само дасть вам свою відповідь, і звести ці відповіді до системи буде неможливо. Для когось «інтереси України» - це митний союз із Росією, Білоруссю та Казахстаном. Для когось «інтереси України» - це інтегрування до Євросоюзу. Ще для когось «інтереси України» - це створення конфедерації з Маврикієм та Мавританією.

Не знайти політичної сили, у публічній риториці якої не було б словосполучення «інтереси України». Тільки от уже протягом двадцяти років ніхто так і не зміг довести, що його власне розуміння цих інтересів є справжнім, а розуміння всіх інших - фальшивим. Можна до пенсії сперечатися з опонентом щодо «інтересів України» й так нічого й не довести.

То що ж воно таке - ті «інтереси України»? Дуже схоже, це - нове видання славнозвісних «закромов родины». Тих самих, про які всі знали, що вони є, тільки ніхто не знав, де розташовані. Якась така висока матерія, недосяжна для розуміння простих громадян. Таке собі таємне знання високих державних керманичів, їхній філософський камінь.

А може, то просто словесний штамп, чиє єдине покликання - заретушовувати й закамуфльовувати лакуни думки. Не знаєш, що сказати, як закінчити глибокодумну фразу? Кажи: «Інтереси України», вийде цілком солідно.

Якось ще за радянських часів узявся один замполіт вести з солдатами бесіду про мораль: «Мораль - это комплекс мероприятий с целью... э-э-э... Комплекс мероприятий, направленных на... э-э... Комплекс мероприятий... Ну, в общем, наша мораль - это хорошо, а буржуазная мораль - это хреново!» Читав би той замполіт свою лекцію сьогодні - як легко йому було б! Сказав би: «Мораль - це комплекс заходів в інтересах України» - ще й аплодисменти заслужив би.

У будь-якій європейській країні згаданий журнальний анонс закінчувався б дуже схоже, але дещо інакше: «Якщо реформа проводитиметься всупереч інтересам громадян». І все стало б зрозумілим: інтереси громадян - то цілком осяжна матерія, ледь не вираховувана на калькуляторі. А так хто зна: а може, латифундії якраз і є в інтересах України? Спробуйте-но доведіть або спростуйте! Може, десять мільйонів безробітних - то якраз і є непопулярні реформи, через які треба пройти, аби потрапити до щасливого завтра?

Ото й біда наших патріотів і демократів: так само як і їхні радянські попередники, вони не звикли мислити категорією громадян. Раніше були «рідна партія» та «радянський народ» - тепер стали «українська нація» та «інтереси України». Ото в нас і вся десовєтизація. Громадяни як були, так і залишилися нікчемним витратним матеріалом, все призначення якого - щоб з нього будували монументальну державну споруду.

Така от мораль як комплекс заходів...