Останнє у блогах

Більше

Архів


Ну, Грабовський, ти даєш! Або за що мені така наруга? :))))

Юрій Луканов , 11.03.2011 09:31

Останнім часом чи то зі мною щось негаразд, чи то з моїми шанованими колегами щось трапилося. Вони прочитують в моїх текстах те, чого там або зовсім нема, або знаходять там такий зміст, про який сам автор, тобто я, навіть не здогадувався.

Першим критиком виступив Борис Бахтєєв. Я мусив йому відповідати. І ось тепер Сергій Грабовський у своїй, як завжди,  класній статті з критикою ситуації навколо роману Василя Шкляра раптом   одним махом записав мене до "купи персонажів з іменами", яка "притьмом кинулася топтати письменника". Правда, прізвища мого Сергій не називає, але цитує мій блог, в якому я висловився про ситуацію навколо роману.

Де Сергій там роздивився топтання по Шкляру -   уявити собі не можу. Я не прихильник  перетворення  будь-якого  твору літератури у Біблію, яку не можна критикувати,  а тільки молитися на неї. Але в мене критики Шкляра якраз і немає. Головна думка, що догматична публіка від політики, яка здійняла скандал навколо роману, так само як і патріотична публіка від політики, яка грудьми стала на його захист, перетворили роман на фетиш. Прихильники повинні на нього молитися, а противники викривати. При цьому у суть твору вникати не обов’язково. Так уже було з НАТО, з УПА і ОУН, а також з мовними питаннями. А загалом ця публіка і унітаз може фетишизувати. Прихильники будуть ходити на нього. А противники користуватимуться винятково підгузниками.

Отож, закиди Сергія Грабовського побудовані на голому місці. Навпаки, я постійно сміявся у Фейсбуці з цієї ситуації. Сміявся, сміявся і досміявся до того, що публіка почала мене висувати на премію, від якої Шкляр відмовився, щоб 250 тисяч гривень не пропадали. Навіть підписи під листом до президента Януковича збирають. Так би мовити, творчо розвинули мої ідеї з вистьобування інтриг навколо роману.

По-моєму, саме так і треба діяти, бо лише серйозне говоріння в нинішній ситуації  допомагає як мертвому припарки або як горох об стіну. А сміху боїться той, хто вже навіть нічого не боїться.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS