Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

DavidKen
cialis erection penis nbrkrffv http://edcheapgeneric.online/ cialis free trial
Коментарів: 877
GEledo
It is draw? ------ <a href=https://cs-gkh.ru/portal/forum/?PAG E_NAME=profile_view&UID=25047>htt ps://cs-gkh.ru/portal/forum/?PAGE_NAME=p rofile_view&UID=25047</a> <a href=http://maps.google.fr/url?q=http:// adobeflashplayerfree.ru/>http://maps. google.fr/url?q=http://adobeflashplayerf ree.ru/</a> ...
Коментарів: 3257
שירותי ליווי במרכז
This is the right webpage for anyone who wishes to find out about this topic. You realize so much its almost tough to argue with you (not that I personally will need toÖHaHa). You definitely put a brand ...
Коментарів: 3257
DaDqwd
Drugs prescribing information. Effects of Drug Abuse. imodium for sale https://imodium4u.top in Canada Best what you want to know about medicine. Get now.
Коментарів: 3257
constancemn11
Young Heaven - Naked Teens & Young Porn Pictures http://brazzers.fetlifeblog.co m/?bria totally free porn video aternoon tube porn hott young porn galleries young girls with braces porn free big ...
Коментарів: 3257
Mixlix
I am expert of pandemic, and i can help you. PS: How are you? I am from France :)/ mixx
Коментарів: 3257
Robertsap
Приветствую! класный у вас сайт! Нашел класную базу кино: <b> кино фантастика 2019 бесплатно в хорошем качестве ...
Коментарів: 3257
InvillLak
<a href=https://specstroytrest.ru/uslugi/st roy/ctroitelstvo-inzhenernykh-setej/vodo provod/>строительство сетей водопровода</a> Tegs: строительство ...
Коментарів: 3257
DlwUP
Drugs information for patients. Brand names. can you buy flagyl https://flagyl4u.top in Canada Everything news about pills. Get information here. https://www.weleda.de/weleda/service/k ontakt?r333_r1_r1:u_u_i_d=aefaaf3a-6231- 4e55-9051-a786aa41f06c&r331_r1_r1:u_ u_i_d=3979a1bd-8fd3-4841-bd00-1bdb8a4baf be ...
Коментарів: 212
נערות ליווי בתל אביב
May I just say what a relief to discover someone who actually knows what they are discussing on the web. You certainly know how to bring an issue to light and make it important. A lot more people need ...
Коментарів: 3257

Архів


Казус Шкляра

Борис Бахтєєв, 11.03.2011 09:13

Відкритий лист Василя Шкляра до президента став мужнім громадянським учинком, на який давно чекала Україна. Раптом виявилося, що не для всіх в Україні матеріальне є вищим за моральне. Не всі заради грошей ладні терпіти «об’єктивні реалії перехідного періоду» та миритися з ними. Адже не секрет: за нинішніх умов відмова Шкляра отримати премію зараз означала фактичну відмову від неї взагалі. От би ще й політики - на словах такі принципові, такі демократичні - поводилися так само!

А тепер винесімо поза дужки моральний бік справи й погляньмо на неї з, так би мовити, формально-фактологічного боку.

Актом (і фактом) присудження Шевченківських премій є відповідний указ президента. Так заведено від найперших років незалежності України. Так само заведено, що президент оприлюднює свій указ щороку 9 березня. Ніякого сюрпризу, ніякої непередбачуваності в цьому немає - це відомо заздалегідь із такою самою мірою вірогідності, як і те, що новий рік настане 1 січня. Про це навіть написано - чорним по білому - у статті 14 Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка.

Комітет із Національних премій імені Шевченка лише подає своє рішення президентові. А отже, його рішення має рекомендаційний характер, воно є лише поданням, а не остаточною ухвалою. Президент може погодитися з ним, а може й не погодитися: знову ж таки, на указі про присудження Шевченківських премій стоїть президентський підпис і нічий інший. До оприлюднення указу президента вести мову про присудження й тим більше перспективи вручення Шевченківських премій не випадає - за фактом відсутності факту.

Василь Шкляр оприлюднив свій відкритий лист до президента 4 березня. То невже він не міг почекати п’ять днів? Усього лише п’ять днів? Якби він оприлюднив своє звернення до президента ПІСЛЯ 9 березня чи бодай увечері 9 березня - зовсім по-іншому пролунало б воно. Зовсім іншою була б тоді диспозиція дійових осіб. Хай би він написав того відкритого листа 4 березня, поки емоції не вщухли, хай би потримав його у шухляді. Як би вибухнуло те звернення!

А так... Василь Шкляр прагнув поставити в незручне становище Януковича й Табачника, а опинився в незручному становищі сам. Бо публічно висунув вимоги щодо вручення йому премії, яку, як виявилося, ніхто йому й не присуджував. Виставив себе самозванцем, та ще й претензійним самозванцем.

Головне ж, не треба було бути професором і навіть проФФесором, щоб передбачити: після звернення Шкляра Янукович учинить саме так, як учинив. Шкляр не залишив йому іншого вибору, як тільки не присудити йому Національну премію.

Дещо дисонансна нота була в усьому цьому від самого початку. Адже приводом для звернення Шкляра до Януковича стала різка критика Дмитром Табачником його роману. Хай навіть ця критика була несправедливою, нефаховою й навіть нечесною, шулерською, а однаково від усієї події залишався присмак не так мужньої громадянської позиції, як особистої образи. Табачник обіймає посаду міністра освіти та науки вже давно; комітет із Шевченківських премій почав розглядати твір Шкляра вже за перебування Табачника на цій посаді. То чому ж принциповий письменник одразу не виступив із заявою, що відмовляється подавати свій роман на розгляд, відмовляється претендувати на Шевченківську премію, допоки українофоб Табачник сидить у міністерському кріслі? Чи в житті української освіти та науки щось об’єктивно змінилося протягом останніх тижнів, що це спонукало Шкляра до його демаршу?

Та й, власне, міністр науки та освіти (не лише Табачник, а будь-який) має право на свою думку, слушну чи помилкову - хіба ж ні? Хіба ж до його посадових обов’язків входить захоплюватися будь-чим, що вийде з-під пера Василя Шкляра? Критика Табачника була невіглаською? То будь-який міністр має право на своє невігластво. Він поки що не має права голосу у присудженні Шевченківських премій - ну то й гаразд. Хай собі випускає пару.

Скажете, в сьогоднішній Україні Дмитро Табачник має істотно більший вплив, ніж це мало б випливати з його посади? Скажете, що влада взагалі підминає під себе все, що тільки можна? Вона, влада, є неприхильною до всього українського? То в даному конкретному разі от саме цього ми й не знаємо. Нам не дали цього побачити й у цьому переконатися.

Чи може бути, що Янукович не присудив Шкляреві премію, зваживши на думку Табачника? Чи може бути, що в даному разі Табачник втрутився у процес присудження Шевченківських премій, і саме його слово стало вирішальним? Так, цілком може. Але чи може бути, що Янукович не присудив Шкляреві премію внаслідок демаршу письменника й лише через це? Теж може бути. Про справжні причини відмови від присудження премії Василеві Шкляру тепер можна лише здогадуватися. Хотів він того чи ні, але своїм необдуманим учинком Шкляр урятував і Януковича, й Табачника, допоміг їм обом зберегти обличчя. От уже двадцять років чекає Україна, чекаємо ми всі на одну простеньку річ: коли патріоти - демократи - інтелектуали припинять діяти імпульсивно. Коли вони почнуть виважувати свої кроки й прораховувати їхні наслідки. Емоції, щирі емоції - річ дуже цінна в громадянському житті, але ж лише на самих емоціях далеко не заїдеш. Отак ті емоції й виходитимуть - у свисток.

«Безумству храбрых поём мы песню»... Набридло вже! Ой як набрило співати пісню безумству! Так і самому звихнутися недовго. Так уже хочеться проспівати пісню розумству хоробрих! Давно вже хочеться, ой як давно!


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS