Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

BrianRes
<a href=http://vip.sibirki.com>Прос итутки новосибирск</a> <a href=http://lux.nsexy.ru>Прости тутки новосибирск</a> <a href=http://nsk.siblaguna.org>про титутки ...
Коментарів: 14
Billymib
v https://tinyurl.com/y7vbqh7x viagra price e https://bit.ly/2vwsJpi viagra vs cialis vs levitra b https://tinyurl.com/ya7kgxa4 cialis 5mg best price
Коментарів: 1548
ThomasNed
g https://tinyurl.com/ya7kgxa4 cialis from india f https://tinyurl.com/y7vbqh7x buy viagra online l https://bit.ly/2HzjlGc cialis vs levitra
Коментарів: 1548
KevinWag
f https://bit.ly/2vwsJpi is there a generic viagra <a href= https://bit.ly/2vwsJpi >viagra</a> thought
Коментарів: 1548
rxjcwolCed
<a href=https://onlinecasino.us.org>casi no games</a> <a href=" https://onlinecasino.us.org ">casino slot</a> <a href=https://onlinecasino.us.org/>pal a casino ...
Коментарів: 1548
DonaldBiorp
k https://tinyurl.com/ya7kgxa4 cialis cost <a href= https://tinyurl.com/ya7kgxa4 >buy cialis</a> doing
Коментарів: 1548
Modafinil
http://essaywritingserviceoc.com ; http://paydayrgd.com ; http://modafinilyc.com ; https://viagra17.com ; http://cialisxtl.com
Коментарів: 1548
Nathantup
http://essaywritingserviceoc.com ; http://paydayrgd.com ; http://modafinilyc.com ; https://viagra17.com ; http://cialisxtl.com
Коментарів: 1548
Curtisval
z https://bit.ly/2HzjlGc generic cialis india
Коментарів: 1548
Bradleyamelf
v https://bit.ly/2HzjlGc cialis for daily use <a href= https://bit.ly/2HzjlGc >buy cialis online</a> mind
Коментарів: 1548

Архів


Зробимо з Києва Новодонецьк, або Прощавай, набережна!

Борис Бахтєєв, 09.03.2011 09:12

Наприкінці лютого в Києві сталася не помічена більшістю киян подія. Було закрито трамвайний маршрут № 5. Віднині трамваї більше не ходять Набережним шосе.

Після зняття 2004 року трамвайних колій із мосту Патона сам по собі цей маршрут майже не мав транспортного значення - він прямував нізвідки в нікуди. На ньому працював лише один трамвай, та й то лише до шостої вечора.

Шкода, звісно: рівно століття тому, далекого 1911 року, розпочалося прокладання колій, а 1912 року саме цією лінією від Поштової площі до нинішньої Ленінградської площі почали ходити унікальні бензомоторні трамваї, такі собі «трамомобілі», - через Передмістну Слобідку (нинішній Гідропарк), Микільську Слобідку, територію нинішньої Лівобережної площі. Тоді це ще не був Київ, а землі ці входили до складу Чернігівської губернії. Протягом декількох років мережу бензомоторного трамваю було розгалужено: лінії дісталися залізничної станції Дарниця, а 1913 року «автотрамваї» пішли аж до Броварів!

1926 - 1934 років мережу було електрифіковано, нею почали ходити звичайні трамваї (так само аж до Броварів!), і вона втратила свою суто технічну унікальність. Унікальність топографічна нікуди не поділася. Дарницю було приєднано до Києва, але аж до самої війни вона мала вигляд сільської місцевості. Трамвайні лінії пролягали луками й перелісками понад Дніпровими заплавами, вуличками одноповерхових слобідок. Нічого подібного не було в інших містах не лише України, а й більшості країн. Нічого схожого не було в усім СРСР - то вже точно.

Декілька старих будиночків, що ніби невідомо звідки взялися посеред модерної забудови біля станції метро «Лівобережна», поблизу базару, - то будівлі колишнього трамвайного депо. Єдині пам’ятки тієї казкової системи ліній. Ще однією пам’яткою досі була трамвайна лінія Набережним шосе. Відтепер уже не буде. Такий от вийшов столітній ювілей...

Але річ не лише у значенні цієї лінії як історичної реліквії. Трамвайна лінія Набережним шосе виконувала дуже важливу функцію - настільки важливу, що її значення дуже важко переоцінити. Вона була таким собі оберегом.

То одна, то інша київська влада висуває й висуває ідеї забудови Набережного шосе. Ласий шматок землі, чудові, просто тобі віпівські, краєвиди... Принаймні, поки що. Хтось з нещодавніх міських керманичів так і сказав: в’їжджаючи до центру Києва, люди мають бачити місто, а не хащі. Заважають Дніпрові кручі нашим віпам, ой як заважають, просто очі муляють!

...Ті, хто давно не їздив до Обухова чи Українки, не впізнають дорогою геть нічого. Починаючи з Чапаєвки - мікрорайону на околиці столиці, пішло під ніж усе: будинки, зокрема й багатоквартирні двоповерхові, кінотеатр, велетенські масиви чудового лісу. Увесь шлях аж до самої Українки являє тепер собою територію безперервної забудови - ну, хіба що за винятком ділянок лісу, огороджених височезними глухими парканами. Такий паркан виріс і навколо письменницьких дач у Кончі-Озерній, позбавивши простих смертних чудових краєвидів. Що ж, письменники - теж віпи, вони нічим не гірші за депутатів та міністрів. І, подеколи здається, нічим не кращі. У багатьох місцях просто край дороги височіють помпезні споруди вельми дивного архітектурного стилю - такі собі «хрущовки-рококо». На донедавна мальовничих околицях Козина - велетенські масиви котеджів (чи, по-нашому, таунхаусів), кількість дерев поміж якими вочевидь істотно менша, ніж на будь-якій пересічній вулиці Троєщини. Треба мати ну дуже вже бурхливу фантазію, щоб вважати це за «заміські будинки в лісі».

Та не треба їздити так далеко. Погляньмо на Звіринець: там теж іде бурхливе будівництво «таунхаусів». Наші віпи - люди тонкої душі, вони хочуть милуватися чудовими краєвидами от просто з вікон. Щоправда, невідомо з якої причини що більше стає «таунхаусів», то менше залишається чудових краєвидів. І врешті-решт виявляється, що ті самі «таунхауси» з тим самим успіхом можна було збудувати десь на Борщагівці. Бо єдиним, що можна побачити з їхніх вікон, є чудові краєвиди сусідських вікон.

Тепер от Лариса Скорик узялася забудовувати київську набережну. Судячи з оприлюднених макетів, тими самими «хрущовками-рококо». Як усе ж таки чудово: втерся архітектор у довіру до влади, отримав вплив - і одразу ж здобув собі почесне місце в історії архітектури. Ви тільки подумайте: ані Ковнір не забудував набережну, ані Городецький на це не спромігся, ані в Ніколаєва на це хисту не стало, й лише пані Скорик це виявилося до снаги! Лише політ її творчої думки впорався з таким відповідальним завданням!

Єдиною завадою на шляху очманілих архітекторських ручок була та сама непомітна трамвайна лінія. Поки Набережним шосе ходили трамваї, забудова розпочатися не могла. Тепер розставання з Дніпровими кручами є лише справою часу.

Колись, далеких 1980-х років, екскурсоводи з гордістю казали: у Європі чимало міст, де збереглася стара архітектура, але немає на континенті іншого міста, де в самому центрі збереглися б природні ландшафти. Що змінилося за всі ці роки? Архітектурне обличчя київського центру аж ніяк не поліпшилося. Потворні, претензійні, дуже далекі від архітектури ХХІ століття висотки - от що тепер визначає обличчя української столиці. Ще подекуди реставровані та добудовані «під Москву» старі будинки, у яких уже не впізнати київського модерну - унікального, до речі, стилю, якого немає більше ніде. Природні ланшафти залишилися чи не єдиним, що й сьогодні робить Київ красивим і привабливим для туристів. То треба покінчити й з ними? Зробимо з Києва Новодонецьк?

Тоді ж, 1980-х років, їхав я якось у метро з однокурсником-марокканцем. Роздивляючись із мосту Метро Дніпрові кручі, він не приховував захвату: «Як красиво! Як чудово! В нас би все це давно забудували! Як мудро вчинили у вас, що залишили кручі недоторканими!» Що ж, тепер Леонід Кучма вже ніколи не напише книгу «Україна - не Марокко». Бо не матиме підстав аж так категорично це стверджувати.

Чимало європейських столиць пишаються забудовою своїх набережних. Марно, звісно ж, пишаються: сіра та вбога забудова набережних Темзи в Лондоні, Сени в Парижі чи Дунаю в Будапешті й поруч не стояла з шедеврами Лариси Скорик. Та хай собі тішаться. Кияни пишалися своєю набережною. Вважали, що вона робить Київ неповториним, не схожим ані на кого, унікальним, єдиним таким у світі. Такої набережної немає більше ніде, - були вони впевнені.

Ще 1980-х років путівники рясніли «світлими перспективами»: «старі малоцінні будинки» на Володимирській буде знесено, а на їхньому місці постануть «нові багатоповерхові світлі корпуси». І це «цивілізованих» 1980-х! 1930-х завдання формулювали відвертіше: «Перетворимо Київ на звийчайне радянське місто!» «Перетворювати» набережну рука тоді так і не піднялася.

Радянський Союз давно вже пішов у небуття. А перетворення Києва «на звичайне радянське місто» триває й набирає обертів. Чи, може, тепер уже йдеться про «звичайне українське місто» - щоб про Київ клятої імперської доби жодної згадки не лишилося? Ані камінця, ані деревця?

Трамвайну лінію на Набережному шосе закрито. Будівельники, вперед! В атаку!


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи: