Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

StanleyIcelo
viagra online canadian pharmacy <a href=" http://canadapharmxpd.com ">canadian pharmacies</a> <a href=http://canadapharmxpd.com>india pharmacy online</a> online indian ...
Коментарів: 117
Avesfuew
uk online pharmacy canada online pharmacy
Коментарів: 117
GeorgeFooth
Каменная кладка облицовки, опирающаяся на несущие опорные элементы, должна упрямиться к деревянному каркасу ...
Коментарів: 38
Arthurquofs
cialis from india online pharmacy <a href=" http://canadapharmxpd.com ">canadian pharmacy review zwbgtsiqlbula</a> <a href=http://canadapharmxpd.com>cialis online pharmacy ...
Коментарів: 117
StanleyIcelo
reliable online pharmacy <a href=" http://canadapharmxpd.com ">legal online pharmacy</a> <a href=http://canadapharmxpd.com>canada pharmacy online reviews</a> canadian ...
Коментарів: 117
Avesfuew
online pharmacy discount code cialis from india online pharmacy
Коментарів: 117
WilliamKew
shopko online pharmacy <a href=" http://canadapharmxpd.com ">canada drugs laws</a> <a href=http://canadapharmxpd.com>buy hcg online pharmacy</a> trusted online pharmacy
Коментарів: 20
Arthurquofs
pharmacy mall online reviews <a href=" http://canadapharmxpd.com ">india pharmacy online sivsrfdhavocp</a> <a href=http://canadapharmxpd.com>legal online pharmacy xhbdmqycgegrx</a> ...
Коментарів: 117
StanleyIcelo
best online non prescription pharmacy <a href=" http://canadapharmxpd.com ">online pharmacy without scripts</a> <a href=http://canadapharmxpd.com>oxford health online pharmacy</a> ...
Коментарів: 117
Mickeyprate
online pharmacy prescription <a href=" http://canadapharmxpd.com ">canadian pharmacy meds</a> canadian online pharmacy cialis <a href=http://canadapharmxpd.com>non prescription ...
Коментарів: 117

Архів


Іменини Лазаренка

Олександр Горобець, 23.01.2011 01:36

23 січня день народження відомого на весь світ українця Павла Івановича Лазаренка. Це буде одинадцята дата, яку колишній Прем’єр-міністр України зустрічає в американському ув’язнені.

Знаю, що крива, жовчна, злостива кучмівська пропаганда давно в свідомість багатьох українців намертво вкоренила штамп, що колишній глава уряду найстрашніший торбохват і злодій. Що він обібрав усіх і кожного з нас. Що всі українські злидні від нього одного.

На утвердження, закріплення цього шахрайського образу в Україні і за її межами, пропагандистським штабом Л. Кучми затрачено коштів, напевне, у декілька разів більше, ніж те, що "шиють" П. Лазаренку нині. А йдеться, якщо не помиляюся, про суму в 200 мільйонів доларів США. Таку, принаймні, цифру озвучив цими днями міністр юстиції О. Лавринович, якому начебто уряд М. Азарова доручив повернути кошти з закордонних рахунків П. Лазаренка. Зрозуміло ж, для зміцнення державного бюджету. Бо без цих грошей економіка держави може піти в штопор...

Чи ґрунтовно задумувався, хто й коли із вас, друзі, чому під варварський, дикунський каток кучмістів потрапив саме Павло Іванович? Свого часу вдатний політик, права рука глави держави...

Невже ж, можна повірити в те, що колишній злий правитель Л. Кучма проснувся одного ранку і вирішив: усе, годі красти в рідного народу, молодої держави, від сьогодні буду нещадно боротися проти шахраїв і розтягаїв усяких мастей. Оглянувся і побачив, що найбільше суспільного добра прихопив і пре на своєму горбу прем’єр Паша Лазаренко.

Якщо так, тоді б жереб екс-глави уряду мали приміряти до своєї долі й інші високопосадовці, котрі не барилися тієї пори прихопити до своїх рук кращі заводи, літаки і теплоходи. А першим на роль ув’язненого мав би претендувати, як не дивно, сам зять Леоніда Даниловича - Віктор Пінчук. Для цього вистачило б правдивої оцінки дій його при купівлі промислового гіганта заводу "Криворіжсталь". Уже не кажучи про "прихватизацію" інших промислових велетнів.

Там, як відомо, грабіж складав не якихось жалюгідних двісті мільйонів доларів США, а одразу декілька мільярдів лише на одному об’єктові! Оце злодійський розмах! Чи не так?!

Це власноручно своїм знаменитим перстом, яким нині диригує основною частиною Верховної Ради,  вивів у своєму поясненні правоохоронним органам славнозвісний Михайло Чечетов, який особисто, від імені держави здійснював продажу, а точніше б сказати - подарунок промислового гіганта родині Л. Кучми.

Але чомусь не сталося цього "само побиття".

Чому ж тоді Л. Кучма так жорстоко і немилосердно розправився з одним-єдиним лише П. Лазаренком, підключивши до цього весь державний апарат, дійшовши зі своїми мольбами про неодмінне ув’язнення втікача з України аж до віце-президента США Альберта Гора, до глави Білого дому Білла Клінтона?

На моє щире переконання, (цю деталь я хочу особливо підкреслити в даних замітках), суть тут не лише в економічних аспектах. Швидше, навіть зовсім не у них.

Павло Лазаренко є справді неординарною особою. Я б, напевне, тут міг би і з кимось його порівняти з відомих людей. Але зумисне не зроблю цього, аби мої читачі не сказали, що, мовляв, погляньте, який засліплений, чи зомбований, а ще гірше - куплений Павлом Івановичем...

Я лише принагідно зверну увагу на одну промовисту особливість. Із лютого 1999 року Павло Лазаренко знаходиться в американському ув’язненні, а в Дніпропетровській області його повсякчас обирають депутатом обласної ради. До жовтня минулого року тут існувала фракція ним очолюваної партії...

Чи де коли було, чи є щось подібне у світі?

Напевне, що ні. Для багатьох дніпропетровців П. Лазаренко - це образ найбільш удатного, грамотного менеджера, практикованого, вправного керівника. З ним там пов’язують, здається, спорудження  метро, аеропорту, ще десятків економічно-господарських, соціально-культурних об’єктів.

Думаю, що жителі міста над Дніпром і області добре розуміють цю істину: не будь Лазаренко у них керівником, ніколи б не з’явилися у них ці знакові прибавки. Як, скажімо, і 15-ти, чи навіть 20-відсоткової добавки до пенсії кожному без винятку пенсіонеру Дніпропетровщини! Таке практикував П. Лазаренко.

Переїхавши на роботу в уряд, саме з таким запалом, енергією приступив до справ у Києві Павло Іванович.

Уже незабаром він узяв під своє пильне підпорядкування весь економічний блок питань. Полетіли з роботи пристосуванці і мажори, яких узяли на високі пости за протекцією. Доволі часто за особистим розпорядженням Л. Кучми.

Почалися конфлікти з главою держави. Він раз по раз вибухав гнівом, сердився, грубо лаявся, давав сердиті команди повернути "його людей" на попередні посади. Кривлячись, лихословлячи вже на безтолкового правителя, П. Лазаренко змушений був виконувати ці розпорядження.

Але вже за півроку основна частина керівників, управлінців розуміли, що головною людиною в державі став глава уряду, який не просто ефективно розуміється в економіці галузей, але грамотно, уміло наводить порядок у розбалансованому економічному механізмі країни. Звісно, що не обійшлося, мабуть, без того, щоб П. Лазаренко не намагався когось і більше звичайного наблизити до себе. В тому числі і з середовища фаворитів Л. Кучми.

Одне слово, Павло Іванович розпочав ризиковану для себе гру факіра, обвиваючи довкруги свого тіла товсту ковбасу удава, буцімто випробовуючи - затисне він його до смерті, чи й цього разу обійдеться?

Ревнивий Кучма, який всі роки свого правління провів за читанням доносів сексотів і спецслужб, уже незабаром знав, що позаочі невдячний ставленик називає його лише "рижим", "лайном" і таким іншим.

Десь утратив пильність П. Лазаренко, а, можливо, і зарозумівся. Бо у котрійсь компанії, можливо, і під п’яну лавочку, якось легковажно і необережно заявив, що, мовляв, незабаром я цього р...ого вивезу з Банкової на смітник, отоді ми будемо хазяйнувати зовсім не так. Існує, приміром, версія, що тієї ж ночі, коли було сказано ці негарні слова, Л. Кучму підняли з ліжка і дали прослухати запис...

6 серпня 1996 року Павло Лазаренко викликав мене до себе на килим. Я тоді працював головним редактором газети "Правда України". Прем’єр якраз формував свій Кабінет Міністрів.

- Будеш міністром інформації в моєму уряді, - заявив Павло Іванович, тільки я встиг присісти в крісло до приставного стола.

Якщо чесно, це зовсім не входило в мої плани. В газеті якраз було все добре відлагоджено, успішно вирішувалися економічні проблеми, а головне постійно зростав тираж. Уряди, я знав, міняються через кожних дев’ять місяців, максимум через рік? Чи варто було робити цю перебіжку? Щоб потім, немовби, побитим псом, з підігнутим хвостом назад повертатися в рідні пенати. Але П. Лазаренко був невблаганним.

Однак, як він тоді мені пояснив, на пост кожного міністра Прем’єр-міністр подає три проектних кандидатури. Президент їх розглядає і приймає остаточне рішення.

Отже, окрім мого прізвища потрібно було назвати ще два.

Прем’єр-міністр підняв телефонну трубку і сказав:

- Іване Григоровичу, запиши прізвища до подання президенту на пост міністра інформації. Кандидатура номер один - Олександр Горобець, кандидатура номер два - Сергій Правденко, номер  три - Дмитро Табачник...

Схоже, на тому кінці проводу абонент йому почав активно щось заперечувати. Лазаренко розсердився:

- Я знаю що кажу. Роби так, як я сказав, строго в тому порядку, котрий тобі продиктував...

Почувши про Табачника, я буквально присів у кріслі. Цей чоловік тоді очолював адміністрацію президента і, думаю, що був іще у фаворі глави держави (щоправда, його із тріском звільнять із високої, захмарної посади лише рівно за чотири місяці - 6 грудня 1996 р.).

Я поспішив запевняти Павла Лазаренка в тому, що це безрозсудний і дратівливий крок, позаяк подання президенту насамперед потрапляє до рук глави адміністрації. І Д.Табачник фактично першим побачить, як "високо" оцінює його авторитет у владі, управлінські якості глава уряду, висунувши його кандидатуру на посаду міністра інформації. Та й то лише не першою, а третьою кандидатурою. Що ж це інакше, як не образа і виклик?

Я вважав, що цим, власне, П. Лазаренко передусім оголошує війну Д. Табачнику. А в його руках знаходилися тоді всі інформаційні засоби, і, насамперед, програма Олександра Ткаченка "Післямова", "Дзеркало тижня", які тоді всі дивилися та читали. Принаймні, у Києві.

Павло Іванович розсердився на мене не на жарт.

- Ти точно так мислиш як Іван Григорович Кириленко. (Це йому глава уряду віддав команду телефоном готувати документи. Пан Кириленко тоді виконував роль глави канцелярії прем’єр-міністра, нині - це керівник фракції БЮТ у Верховній Раді.) - Пішли вони нафік ті ваші ріжі й бородаті. Скоро ми їх звідти виженемо поганою мітлою...

При цьому П. Лазаренко повернувся у той бік, де містилася по відношенню до його кабінету адміністрація президента і смачно та виразно помахав кулаком. Виглядало це дещо кумедно, але все одно по бойовому...

Іще на всі сто відсотків знаю, що в якийсь день, коли Л. Кучма і П. Лазаренко зустрілися сім’ями за святковим столом, русявий глава держави, добряче підпивши, враз напав із образами на Павла Івановича.

Що ти, мовляв, за сука така, копаєш під мене. Побіг до якогось сейфу і приніс звідти сувій доповідних і роздруківок прослуховування.

Зрозумівши, що виправдовуватись зайве, П. Лазаренко підвівся з-за столу, смачно послав далеко-далеко свого главу держави, і при цьому заявив, що він начебто все одно переможе на виборах... Це була їх остання зустріч...

І це, напевне б, сталося, якби оскаженілий Кучма не знав, що його опонент ніколи даремне слів на вітер не кидає...

Тому всі дні й ночі з середини літа 1997 року, коли П. Лазаренко був відправлений у відставку, Л. Кучма, спеціально створена бригада прокурорів, слідчих займалася одним -  топити непокірного лідера опозиційної партії "Громада". Пошуки, збирання компромату. Одного дня в Дніпропетровськ із Києва прибув повний вагон працівників правоохоронних органів, КРУ, податкових інспекторів...

Почалися жахливі звинувачення в усіх можливих і навіть фантастичних гріхах. Наближені глави держави змагалися в тому, яку б нову собаку навішати на опального екс-прем’єра. Аж до замовних убивств.

До справи найтісніше був підключений механізм державних і продажних, так званих, незалежних ЗМІ (таких тоді було 99 відсотків у Києві, а регіональні засоби комунікації слідом й тиснули пасквілі). Вони щотижня видавали у світ десятки сторінок газетно-журнальної продукції, радіо- і телепередач, де головним героєм був "злочинець" віку Павло Лазаренко.

Керував усім цим міністр інформації Зіновій Кулик. Кажуть, що це розлючений на П. Лазаренка Д. Табачник проштовхнув його на цю посаду. Начебто, замість себе...

Безугавна злива компромату - це був уже не злощасний 25-ий, а, напевне, тисячний кадр психологічного впливу на читачів та радіо- і телеглядачів. Мабуть, аж до генетичного впливу на тих, хто живе в Україні.

Постійне, цілеспрямоване цькування зробило свою ганебну справу. П. Лазаренка призначили страшнішим за Соньку Золоту ручку.

Відтак, уся боротьба з розкраданням державних коштів, корупцією в Україні на десятиліття перетворилася на обеліск із написом "Павло Лазаренко". У тіні під ним творилися і творяться куди страшніші справи, які навішали, приписують Павлові Івановичу.

Проклинаючи «злодія» Лазаренка, списуючи на нього всі гріхи за бідність українського народу, родина Л. Кучми стала однією з найбагатших в Європі. Дочка екс-президента нещодавно купила найдорожчий будинок у світі.

А щоб було веселіше Павлові Івановичу в американському далеку, я подаю йому і своїм читачам, список, складений фінансовою розвідкою щодо крадіжок, які вчинено останнім часом сталися в Україні. Подаю мовою оригіналу:

- 2008 - «На протяжении года по поддельным финансово-хозяйственным документам незаконно перечислено за пределы Украины на счета оффшорных компаний более $890 млн»

- март 2008 - «Злоумышленники «отмывали» по $500 млн в год. Во время расследования установлено, что служебные лица банка лишь за три месяца деятельности приобрели валютные средства на сумму 670,5 млн грн.

- август 2008 - «Объем проконвертированных средств по счетам задействованных предприятий составил свыше 300 млн грн».

- октябрь 2008 - «Незаконные финансовые операции на сумму более 10 млрд грн. выявила СБУ на протяжении 9 месяцев. Уголовные дела возбуждены в отношении сотрудников двух банков, которые путем создания фиктивных предприятий выводили за границу значительные суммы»

- январь 2009 - «В своей деятельности злоумышленники использовали счета фиктивных и действующих предприятий. В сумме похищено более 1 млрд грн.»

- февраль 2009 - «В конце прошлого года остановлена деятельность преступной группировки, которая специализировалась на незаконных валютных операциях, в результате чего за границу было выведено $3,5 млрд. Деятельности группировки длилась почти два года»

- июнь 2009 - «Двадцать фиктивных предприятий, расчетные счета которых были открыты в шести банках Киева и Днепропетровска. Ежемесячное обращение средств, подконтрольных участникам КЦ, составляло около $30 млн»

- июнь 2009 - «Преступная группировка, которая создала незаконный механизм перевода безналичных средств в наличные и выведения их за границу с использованием расчетных счетов, открывала счета коммерческих структур в банке «П». Ущерб превышает 1 млрд грн.»

- июнь 2009 - «В Житомире ликвидирован КЦ, с помощью которого перевели в наличность средства на общую сумму свыше 300 млн грн.»

- июль 2009 - «В Одесской прекратили незаконную деятельность КЦ, который «отмыл» свыше 256 млн грн.»

- июль 2009 - «В Днепропетровске ликвидирован КЦ, через который в 2008-2009 гг. были переведены в теневой оборот свыше 500 млн грн.»

- январь-октябрь 2010 - «Выявлена и прекращена деятельность 151 КЦ. Из незаконного оборота были изъяты товарно-материальные ценности на сумму 1,565 млрд грн.»

- август 2009 - апрель 2010 - «За этот период два получили наличными в банке «К» 9 млрд 365 млн грн.»

- ноябрь 2010 - «По уголовному делу идет проверка 3 000 предприятий по всей Украине. Общий объем операций с фиктивными структурами составил около 20 млрд. грн.»

Перечень далеко не полон - представляет собой произвольную выборку из публикаций в украинских СМИ за 2008-2010г.г. (статистическая отчетность Государственной службы финансового мониторинга за 2010г. отсутствует) Но даже эти цифры не могут не шокировать! Всего: более $5 млрд и 45 млрд гривен или чуть больше 1/3 доходной части бюджета-2011.

(Дані сайту «Лівий берег»).

* * *

Так, що звинувачення проти П. Лазаренка - це, можна сказати, лише "дитяче щебетання". Він лише вдалий громовідвід для справжніх бандитів, якими насправді вже два десятиліття кишить Україна.

Подобається це комусь, чи ні, але я нині публічно щиро й від душі вітаю Павла Івановича з днем народження. Здоров’я і терпіння!

Переконаний, якщо Павло Лазаренко виживе і повернеться в Україну, це дасть змогу розкрутити не одну антикорупційну справу колишнього правителя Л. Кучми і його кривавої камарильї.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, письменник


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS