Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Richardzet
cheap viagra tablets http://tadmedz.com buy cheap viagra uk online http://cialisxtl.com can you order cialis
Коментарів: 950
lewaremi
discount card for cialis <a href=" http://tadmedz.com# ">taking l-citrulline and cialis together</a> cialis buy toronto
Коментарів: 454
ingesscic
cialis online cheap canada <a href=http://www.mcuzone.com/forum/home.p hp?mod=space&uid=218090/#>best place to order cialis online</a> viagra sale glasgow can buy viagra vietnam <a ...
Коментарів: 743
Arteday
generic levitra cheapest prices <a href=" http://tadmedz.com# ">cialis 200mg</a> buy cialis using paypal
Коментарів: 950
illivyBog
cheapest viagra online <a href=http://jiajiawang11.com/home.php?mo d=space&uid=84465/#>buy viagra kamagra online</a> can you buy viagra over the counter can you buy viagra rite aid <a ...
Коментарів: 247
YanrcefJussy
<a href=https://все-займы-тут.р ф/>займы онлайн</a> без проверок и отказов моментально только по паспорту
Коментарів: 677
RichardGek
buying cialis usa http://tadmedz.com cheapest pharmacy cialis http://cialisxtl.com buy real levitra
Коментарів: 454
lewaremi
cheap generic viagra australia <a href=" http://tadmedz.com# ">cost of cialis</a> viagra for women for sale in the uk
Коментарів: 454
Richardzet
buy viagra walgreens http://tadmedz.com generic viagra buy uk http://cialisxtl.com best place to buy cialis uk
Коментарів: 950
Arteday
cheap cialis generic india <a href=" http://tadmedz.com# ">average price cialis</a> cheap brand cialis online
Коментарів: 950

Архів


Водохреща. Біси. Оболонь

Олександр Михельсон, 21.01.2011 03:05

Йордана, 19 січня. Не знаю, якого там Йордана, а в нас на Поліссі це завжди називали «Водохреща». Хто там у нас, на Поліссі, знав, де той Йордан, і що це таке взагалі? От  річка Уборть – була, і річка Уж теж була. А Йордан… Не знаємо, не знаємо.

 

В столиці називають по-різному. Ну, що ж; хай би як, а 19 січня треба мені було йти святити воду.

 

Перед тим, щоправда, поїв трохи пельменів, виконав подружній обовязок (не без задоволення, а що), та пошепки вилаяв кота.

 

Потім виявилсь, що це все – гріх. Є, розумієте, в християнстві такі дні, коли все це – не можна категорично. Як і в ісламі, і в іудаїзмі, і ще бозна-де.

 

Лишається тільки дивуватись: чому в одні дні – зовсім гріх, а в інші – не зовсім.

 

Це типу як нагорода в 50 тисяч шапок… пардон, доларів… видана президентові Віктору Януковичу патріархом Владіміром Гундяєвим за «єдінєніє славянскіх народов». Тобто класичне християнство твердить, що всі люди – браття, «не суть же ні елліна, ні юдея». А Церква твердить, що браття – це тільки «канонічні».

 

Ох, гріхи наші тяжкі. Але треба брати трилітрову пластик-пляшку і крокувати до найближчої церкви. Троха більше кілометра.

 

Йдучи, налаштовуєшся на возвишений лад. Вдається погано. В голову лізуть зовсім інші думки. Наприклад: «Ачей, подивився б я на цю бізнес-структуру, що зве себе Православною Церковю, якби туди заявився Син Людський, та й почав перекидати столи міняйл…»

 

Втім, Синові Людському для цього знадобилися б, як мінімум, танки.

 

Тому, мабуть, Він і не зявляється. Наскільки можна розуміти зі Святого Письма, Він завжди був проти танків. Не те що нинішні «вірні» Його.

 

Утім, про що я? Наскільки можна розуміти зі Святого Письма, Він завжди був навіть проти Церкви. «Де троє вас зібралось у імя Моє – там Я серед вас» - де тут ідеться про Церкву, чи навіть про церкву, от скажіть мені?  

 

За цими думками приходжу до церкви.

 

Черга.

 

Сама церква – на березі затоки, район Оболонь – вся в будівельних лісах. Будується вже років вісім, але тільки зараз справа пішла вгору і вшир, як от справи забудовників Вишневого за день до економічної кризи.

 

Чи то «помаранчева» влада заважала, чи то нинішня сприяє – піди розберись. Хоча певні висновки можна зробити з того, що всіх киян, незалежно від релігійних уподобань, нинішня влада змушує фінансувати будівництво собору УПЦ МП на Либідській. Через розподіл міськбюджету, звісно – але ж киянам від цього не краще.

 

Наш храм, на Оболоні, належить саме УПЦ МП. Мене це хвилює мало. В мене є завдання від родини – принести свячену воду. Я її принесу.

 

Якогось дядька, втім, варіант «вибору без вибору» не влаштовує. «А це храм Московський чи Київський?», - голосно питає він, так голосно, що чути навіть великі букви. «Московський, звісно!», - відпвідають йому кілька постбальзаківських жіночок. Що характерно, теж чистісінькою українською. Дядько зникає у мряці.   

 

Біля храму тим часом стоїть автоцистерна з написом «Питна вода». До її вентиля присобачено трубу з півтора десятками краників. Віруючі набирають воду з краників. Натовпом шириться чутка, що ця вода вже «свячена», і кожен, хто її набрав, може вільно гуляти додому – окрім, звичайно, тих, хто хоче посвятитися сам. Я намагаюсь уявити, скільки коштувала Церкві така «Питна вода» в масштабах всієї столиці, й гублюся в цифрах.

 

Ну, але ж «воззріте на птахів небесних – Господь їхній годує їх». Добре годує, дай Боже й пастві таких пажитей…

 

Навпроти, очікуючи свячення води, стоїть блядь. Тобто це я думаю, що вона блядь. Можливо, сама вона думає інакше. Але я відчуваю, що разом зі мною так думають усі оточуючі. Не зробив фото, а то би подумали й ви.

 

Блядь перебира стрункими ніжками в чобітках вище коліна, які зверху ледь прикриває стильна міні-спідничка а-ля вісімдесяті. Декольте натякає, що її груди відповідають її ніжкам. Теоретично. Замислююсь, хто з нас більш гріховний з точки зору православної моралі.

 

Я, що зациклився на її sex-appeal фігурі? Вона, що прийшла сюди в такому вигляді, не кажучи вже про левячу гриву волосся, непокриту жодною хусткою? Батюшка, що, не зморгнувши оком, кропить її святою водою, рівно як і всіх інших?

 

Бог знає.

 

…Народ розповзається від церкви, тягнучи неопалимі балони святої води. Вулицею Прирічною повільно проїздить міліцейський патруль в модному джипі. Крізь віконце видно, як на задньому сидінні хреститься на церкву якийсь юний сержант. Дарма ти так позуєш, молодший брате.

 

Адже сказано: по справах твоїх упізнають тебе.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Публіцист.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS