Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

ocakohun
http://mewkid.net/where-is-xena/ - Amoxicillin Without Prescription <a href="http://mewkid.net/where-is-xe na/">Amoxicillin</a> rsd.kalx.blogs.mediasapiens.ua.qax.zx http://mewkid.net/where-is-xena/
Коментарів: 2
ofugomelaw
http://mewkid.net/where-is-xena/ - Amoxicillin <a href="http://mewkid.net/where-is-xe na/">Buy Amoxicillin Online</a> pxs.cvzd.blogs.mediasapiens.ua.cnp.tv http://mewkid.net/where-is-xena/
Коментарів: 2
Williamanite
Hi, found a cool video https://bit.ly/35aUEsb
Коментарів: 6
Harryshivy
Аренда бетононасосов различной комплектации <a href=https://abnpro.ru/>бетоно асос б +у цена</a>
Коментарів: 14648
viagra testimonials from women
Hello, good site cheap online pharmacy
Коментарів: 165
ShirleyMinee
how to order viagra online <a href=" https://viagrawithoutdoctorspres.com# ">can you order viagra without a prescription tfrgpmadpycdz</a> <a href=https://viagrawithoutdoctorspres.co m#>viagra ...
Коментарів: 165
viagra pills in mexico
Hello, good site us pharmacy online
Коментарів: 29
iragenah
http://mewkid.net/where-is-xena/ - Amoxicillin 500mg Capsules <a href="http://mewkid.net/where-is-xe na/">Amoxicillin 500mg Capsules</a> ree.ssey.blogs.telekritika.ua.xvz.ri http://mewkid.net/where-is-xena/
Коментарів: 28
Jamesinhar
women viagra prank d and bnationturns to something else <a href=" https://viagrawithoutdoctorspres.com# ">overdosed on viagra tombstone</a> buy viagra superfoods aruba
Коментарів: 165
HarryAlava
viagra jokes for women <a href=" https://viagrawithoutdoctorspres.com# ">can i take a viagra and a stiffy in a jiffy at the same time?</a> <a href=https://viagrawithoutdoctorspres.co m#>viagra ...
Коментарів: 165

Архів


Як поживає мас-медіа Норвегії?

Олександр Горобець, 02.01.2011 11:16

Є у мене знайома в Осло. Родом вона із Запоріжжя. Закінчила місцевий університет за спеціальністю українська мова та література. Працювала кореспондентом в обласному відділенні охорони здоров’я, журналістом та редактором в тамтешній газеті «Мрія».  Із 2002 року постійно мешкає в Норвегії.

 Нині закінчує навчання  в Вищій школі Осло за спеціальністю аудит (із проблем оподаткування).

Але журналіст всюди залишається журналістом. Тому водночас трудиться вільним автором у різних виданнях Норвегії. Оволодівши норвезькою, активно публікується в центральних газетах Осло. Має багато знайомих в середовищі столичних журналістів. Цікавиться проблемами розвитку сучасних мас-медіа Скандінавії.

Я сформував перелік питань, які б, на моє переконання, могли цікавити наше журналістське середовище щодо функціонування інформаційного простору Норвегії, життя в якій, відомо, відповідає найвищим світовим стандартам. Світлана Кобилецька, так величають нашу сьогоднішню гостю, склала на них конкретні відповіді. Стиль автора збережено.

- Щорічно з 1991 року Центральне Статистичне Бюро Норвегії (ssb.no) проводить дослідження про доступність та використання людьми культурних надбань та засобів масової інформації. З цих даних за 2009 рік випливає, що 65% населення читає друковані газети кожного дня, і вони досі залишаються найбільш затребуваним друкованим матеріалом. Стійка тенденція на зниження просліджується з 1991 року, коли відповідний відсоток складав 84%. Доля читачів книг навпаки збільшується і досягла 27% 2009 року, тоді як відсоток читачів журналів, коміксів та спеціальної та фахової періодики залишається майже незмінним.

Читання газет надзвичайно рівно розподілено між населенням незалежно від соціального або економічного статусу, а також місця проживання. Майже кожен другий читає обласні газети кожного дня. Кожен п’ятий читає Dagbladet або VG, найбільші норвезькі газети, придбані в роздріб. Кожен десятий читає місцеві газети. Обласні та роздрібні газети втратили деякий відсоток читачів, тоді як місцеві газети зберігають свої позиції.

Спільного реєстру всіх друкованих видань в Норвегії на жаль не існує. Статистика, зібрана науковцями Вищої Школи у Волді, зокрема професором Сігур Хестом , на основі даних із фахових   ассоціацій, підтверджує існування приблизно 220 тижневих друкованих центральних, обласних та місцевих газет із загальним річним тиражем 2,7 мільйонів без недільних випусків. А також 226 інтернет газет. Крім того існує велика кількість періодики, яка видається загальноосвітніми та вищими школами, різноманітними ассоціаціями, огранізаціями, клубами і великими підприємствами. Декілька відсотків періодичних видань виходить не норвезькою мовою (самська, урду, хінді, тамільська, боснійська, фінська, китайська, в’єтнамська і польська мови).

138 газет, включно із самськими, отримали 2009 року більше ніж 300 мільйонів гривень грантів. (Автор для зручності читання статті робить посили в гривнях - О. Г)

У 2008 році вищеназвані тижневі друковані газети мали економічний результат на 2 мільярди грн. нетто. Продаж газет не обкладається ПДВ, тоді як деякі журнали додають цей податок до роздрібної вартості. Більшість газет поширюються через абонемент.

Майже 70%  населення Норвегії передплачує додому одну або більше газет. Значна частина тиражів журналів, а також популярні центральні газети реалізуються в роздріб. Чимало фахових або спеціальних журналів та газет розповсюджується безкоштовно.

2009 року до Фахового Комітету Преси було подано 292 скарги, які стосуються газет, журналів, ТВ та радіо. В 145 випадках дії преси були виправдані, 31 скарга відхилено, решта призвела до різних правових наслідків.

Дані взяті із щоквартальних та щорічних досліджень, зроблених різними приватними аналітичними інститутами та скоординованими на сторінці medienorge.uib.no

Світова фінансова криза та перехід до дигитальної коммунікації спричинили потребу до різких і невідкладних змін у масмедія. Наводимо коментарі  журналіста, письменника та дослідника Ю Бех-Карлсена з Бізнес Інституту Осла :

- Редактори вчаться думати по-новому, і ми бачимо ще більший розподіл завдань та роботи між різними публіцистичними платформами. Багато медіаконцернів, газет, радіо та ТВ каналів змінює своє керівництво, скрізь відбуваються скорочення та перехід до нових вимог якості та етики. Газети стають тоншими з більш профільованим матеріалом. Новини про поточні події майже всі перемістилися в інтернет версії. Друковані ж варіанти тих самих газет характеризуються власними оригинальними новинами та журналістськими розслідуваннями.

Мова видань, найчастіше вживані слова, рубрики, титули, жанри, стиль, як і очікування журналістів - все знахидиться в динаміці. В сфері дигитальних ЗМІ відбувається багато редакційних новотворень. Настав час іновацій та розвитку нових бізнесформ. Оригинальні новини та дебати на сторінках друкованих газет стають більш інтелігентними і все частіше відбуваються в інтерактивній взаємодії з інтернет версіями.

Видання намагаються використовувати інтернет для того, аби підключати публіку до створення нових ідей, статей та розслідувань. Виникають нові форми дигитальної розповіді та досить оригинальні жанри живих зображень. Газети адаптуються до форматів IPad та інших новітніх технологій, які поширюються серед користувачів із надзвичайною швидкістю. В цьому лежить великий потенціал.

Телебачення теж створює проекти, де публіка робить все - від планування до реалізації готового редакційного продукту. Організовуються багато вільних груп для документальних ТВ-розслідувань. Журналістика нового часу на великій швидкості набирає гибридні форми і комбінує найкраще з классичних жанрів та стилів із дигитальними можливостями. Виник новий жанр - інтернетжурналістика, яка вже стала самостійною лінією в багатьох ВУЗах Норвегії. В журналістських колах дискутується питання введення ліценційного доступу до інтернетних ЗМІ для того, щоб направити ці кошти на розвиток нових продуктів журналістики. А також для того, щоб збільшити розуміння публіки, що «виробництво» інтернетновин теж коштує грошей.

Багато змін відбувається в правових рамках журналістики. Ще донедавна було заборонено ловити і дивитись іноземні телеканали за допомогою параболи. Стаття була відмінена 2004 року. Причиною тому стало те, що багато людей вже мало параболи. Це було б просто не можливо їх зупинити. З іншого боку, це б призвело до інформаційного та технологічного ізолювання країни.

Усі фільми та відео, які демонструються будь де, повинні спочатку пройти контроль та отримати дозвіл на показ. Усе, що містить насилля, еротику, образливе або зневажливе ставлення до жінки, раси і т.д., не потрапляє на кіно- чи телеекрани. Такі самі етичні вимоги діють для інших ЗМІ, а також реклами.

Суспільство вже декілька років дебатує про інтернет цензуру. Більшість згідні із тим, що це необхідно, але існує багато шляхів для того. Перш за все це цензура порнографії, сторінок з можливостями незаконних завантаженнь відео та аудіо, казино та інші агресивні гральні сторінки, які не мають дозволу на дистрибуцію своїх послуг на теренах Норвегії. Деякі інтернет провайдери, наприклад Теленор, вже давно ввели послуги добровільної цензури. Незабаром побачить світ закон щодо регулювання інформаційного простору в інтернеті.

2009 року вийшов новий закон про діяльність державних органів, установ та підприємств, який змушує їх бути максимально відкритими для преси. Це стосується як політичних, економічних, так і адміністративних рішень.

Традиційно головною функцією газет було висвітлення позицій тієї, чи іншої партії. У 1980-роки майже всі політичні сили відійшли від фінансування преси і на зміну їм прийшли комерсанти, які в першу чергу були зацікавлені в прибутку. Сьогодні невелика кількість фінансових магнатів у вигляді великих корпорацій володіє всією пресою. Гигантські медіаконцерни контролюють як газети і журнали, книговидавництво, друк, рекламу, так і телебачення, радіо і інтернет в декільках країнах одночасно. Зазвичай це дуже різні країни із Західної та Східної Европи, а також Латинської Америки. Конкуренція зростає, маргинальні різниці в виробництві зменшуються. А-прессен - один із медіаконсернів, який володіє зокрема 25% «Комсомольської Правди» та декількома типографіями в Росії. Акціонерне товариство Schibsted  - інший відомий медіагігант, який має свою долю в російських та прибалтійських ЗМІ.

Частка тих, хто дивиться телебачення, дещо зменшилася в останні роки і складає в межах 80%. У переважній більшості люди дивляться новини на найбільших каналах. В іншому перегляді домінують серіали, розважальні програми, художні фільми та спорт. До кінця 1981 року державний канал телебачення зберігав повну монополію. Пізніше з’явилося багато інших комерційних телеканалів, які існують за рахунок реклами. Державний канал залишається безрекламним і презентує три великих підканали: загальний, поглиблений (культура, історія і т.д.) та дитячо-молодіжний. Повністю всі телевізійні сигнали на сьогодні дигитальні, і можуть прийматися через антену, параболу, кабель та інтернет. Статистика свідчить, що 34% приймає сигнал через параболу, 51 % - через кабель та 12 % - через антену, де лише основні канали знаходяться на відкритому доступі, а решта - криптовані канали, які потребують спеціальних карток і кодів.

Незважаючи на те, що держава видає ліцензії всім, хто подає запит на відкриття ТВ-каналів, технічно дегиталізація призвела до майже повного вимирання місцевих коммерційних каналів. Багато передач транслюються в інтернеті у прямому ефірі, архіві або до показу на широкому екрані. Всі власники телеапаратів сплачують щопівроку телевізійний податок, який оформлюється і рапортується державі прямо в крамниці, коли ви покупаєте ТВ. Податок накладається на сім’ю, а не на кількість ТВ-апаратів. В середньому одна людина має 2 телевізори та 2 комп’ютери дома.

Відсоток радіослухачів стримко зменшується. На сьогодні 53 % слухають радіо протягом дня. Старші люди слухають радіо більше за інших, а люди із вищою освітою - менше всього.

Найбільше слухачів новин, розважальних програм та популярної музики. 18% мають дигитальне радіо, яке на сьогодні пропонує 18 різних каналів, 7 із яких ексклюзивно дигитальні.

Провідний і найбільший радіоканал Норвегії із трьома регіональними відділеннями і багатьма місцевими підрозділами та 3 500 робітниками залишається державним. Поки що держава веде розподіл радіочастот, але незабаром із повним переходом на дигитальну форму, всі бажаючі можуть створювати своє радіо без частотних регулювань із боку держави.

2009 року 82% громадян Норвегії мали доступ до інтернету. Мережевий ресурс використовується перш за все для того, щоб посилати або приймати е-майли (62%), а також щоб читати новини протягом дня (67%).

Один із трьох мешканців держави бере інформацію з інтернету. Приблизно стільки ж використовує інтернет для банківських послуг, замовлень квитків, товарів і т.д. 27% дивиться фільми по інтеренету, 14 % забавляється  іграми в інтеренеті. 39% навідує щодня нет-товариства, наприклад MySpace та Facebok. Трохи менше за половину населення Норвегії зареєстровано на Facebok.

Зарплата журналістів дуже варіативна і залежить від місця роботи, стажу і т.д. Якщо подивитися на місцеві газети, то там заробіток бруто складає десь 380 000 гривень в рік для новачків, і до 700 000 гривень для досвідчених працівників.

У великих всенорвезьких газетах ці цифрові відношення можуть доходити до 500 000 грн проти більше мільйона.

Приблизно така ж сама ситуація із зарплатами і в інших інформаційних платформах.

Усі мої дані наводяться в бруто, тому що 28 % податку нараховується на все майно індивіда, а не лише зарплату. Податок в абсолютному виразі може кардинально змінюватись у різні роки.

Норвезьке Товариство Журналістів , яке налічує близько 9 000 членів, займається тарифним регулюванням зарплат і репрезунтує журналістів в переговорах із організаціями роботодавців. Завданням Товариства є також розробка медіаполітики та підтримка освітніх установ для досвідчених журналістів. На сайті цієї організації можна знайти реєстр та контактну інформацію тих, хто працює вільним журналістом або фотографом в усіх куточках Норвегії.

Товариство розроблює і проваджує багато різних програм проти насилля над журналістами в інших країнах. Зокрема в Україні, Росії, Білорусії, Естонії, Польщі і т.д. 2004 року разом із Національною Спілкою журналістів України були видані доповіді про придушення свободи слова в Україні.

- Західно-Європейські журналісти рідко потрапляють в ситуації із насиллям. Ще рідше це стосується норвезьких журналістів, - розповідає Трон Ідос, радник Норвезького Товариства Журналістів , відповідальний за національні курси безпеки та запобігання травм серед журналістів, який працює при Університеті Осло .

- Розуміння того, що насилля може трапитись під час закордонних завдань, робить можливим те, що норвезькі масмедіа дуже відповідально ставляться до безпеки своїх робітників за кордоном. Журналісти, які працюють за кордоном повинні бути готові до будь-чого, тому ми їх професійно тренуєм до того, як вести себе в різних непередбачуваних ситуаціях. Наприклад, вони повинні вміти надати першу допомогу собі та своїм колегам.

Сім норвезьких журналістів заплатили своїм життям за репортажі зкордону з 1980 року. Три з них загинули в Афганістані. За міжнародними дослідженнями найнебезпечніша ситуація для журналістів в Мексиці, Гондурасі та Пакістані.

За даними Норвезького Товариства Редакторів погрози робітникам ЗМІ стають все більш чіткою тенденцією в країні. Поки що це не призвело до насилля, але такі випадки відомі із інших скандинавських країн - Швеції та Данії. Тому редактори в Норвегії все більше намагаються швидко реагувати на агресивні читацькі висловлювання і звертаються до поліції.

- Навчання в державних ВУЗах Норвегії є безкоштовним для будь-кого. В тому числі для жителів України. Щоб поступити на навчання треба подати свої документи і задовольняти вимоги, які можуть трохи відризнятися в кожному навчальному закладі. Їх можна знайти на інтернет сторінці кожної школи. Серед спільних вимог є знання англійської мови, а також наявність засобів для існування в мінімальному розмірі 80 000 грн. Документи повинні бути перекладені або англійською, або норвезькою мовами (ця вимога може змінюватися) і можуть посилатися поштою або в електроному вигляді (теж може відрізнятися) в певний термін. Ніяких вступних екзаменів не існує. Йде конкурс атестатів.

Норвезьку мову можна вивчити на безкоштовних річних підготовчих курсах, у деяких ВУЗах Норвегії, але потім треба навчатися в тому самому ВУЗі або оплатити навчання (майже 30 000 грн) і далі навчатися в іншому закладі. Якщо спеціальність не вимагає знань норвезької мови, то її вчити не обов’язково.

 

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, письменник


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS