Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

ratemegaign
cbd distillery <a href="https://highcbdoildrops.com/# ">cbd cream</a> | <a href=" https://highcbdoildrops.com/# ">pure kana cbd oil</a> | <a href=https://highcbdoildrops.com/#>fu ll ...
Коментарів: 2449
ratemegaign
cbd oil stocks <a href="https://cannacbdoilrx.com/#&q uot;>cbd oil stocks</a> | <a href=" https://cannacbdoilrx.com/# ">cbd book distributors</a> | <a href=https://cannacbdoilrx.com/#>cbd ...
Коментарів: 2449
Guestprush
<a href=" http://econceptions.mobi/de/prednisolon- nebenwirkungen-hund/ ">prednisolon nebenwirkungen hund</a> <a href=" http://econceptions.mobi/de/straeucher-f uer-bienen-und-voegel/ ...
Коментарів: 2449
Guestprush
<a href=" http://deci.ma/tattoo-auf-dem-venushuege l/ ">tattoo auf dem venushГјgel</a> <a href=" http://deci.ma/large-lithium-ion-battery / ">large lithium ion battery</a> ...
Коментарів: 2449
Guestprush
<a href=" http://econceptions.mobi/de/gel-fuer-nae gel/ ">gel für nägel</a> <a href=" http://econceptions.mobi/de/fruehlingsna egel-2017/ ">frühlingsnägel ...
Коментарів: 2449
ratemegaign
https://moderncbdoil.com/# cbd oil for pain <a href="https://moderncbdoil.com/#&qu ot;>cbd side effects on liver</a> <a href="https://moderncbdoil.com/#&qu ot;>cbd oil canada</a> ...
Коментарів: 2449
ratemegaign
ananda cbd oil <a href="https://highcbdoildrops.com/# ">christian book distributors</a> | <a href=" https://highcbdoildrops.com/# ">cbd canada</a> | <a href=https://highcbdoildrops.com/#>cb d ...
Коментарів: 2449
ratemegaign
zone online casino games <a href="https://onlinecasinotop.us.or g/#">real money casino</a> | <a href=" https://onlinecasinotop.us.org/# ">free casino slot games</a> ...
Коментарів: 2449
ratemegaign
buy cbd hemp buds <a href="https://highcbdoildrops.com/# ">cbd benefits</a> | <a href=" https://highcbdoildrops.com/# ">cbd cream for pain</a> | <a href=https://highcbdoildrops.com/#>cb d ...
Коментарів: 2449
ratemegaign
cbd oil reviews 2018 <a href="https://cannacbdoilrx.com/#&q uot;>apex cbd oil</a> | <a href=" https://cannacbdoilrx.com/# ">cbd oil for sale</a> | <a href=https://cannacbdoilrx.com/#>cbd ...
Коментарів: 2449

Архів


Бійка у ВР. Післямова

Борис Бахтєєв, 22.12.2010 15:13

Генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу за фактом кривавої бійки у Верховній Раді, що сталася минулого тижня. Чи й справді винних буде покарано? Щодо цього залишаються великі сумніви - втім, поки результат не став доконаним фактом, не наполягатимемо на прогнозах.

Наступного після бійки дня голова Верховної Ради Володимир Литвин демонстрував важкі металеві ціпки, обрізки труб, металеві замки на довгих мотузках - такі собі новітні пращі - та інші дуже специфічні як для парламентської діяльності предмети, що залишилися у сесійній залі. Його праведному гніву не було меж. От цікаво, скільки часу знадобиться панові Литвину, щоб скоригувати свою позицію й припинити беззастережно підтримувати політичну силу, представники якої й продемонстрували такий от «парламентаризм»? Скільки часу, власне, знадобиться йому, щоб показати: його обурення було щирим, а не лише про людське око, задля годиться?

Після того, як Литвин показав «підручні засоби», якими користувалися «визволителі сесійної зали», не лишилося жодних сумнівів, як і в якій сфері діяльності розпочинали свій тернистий шлях до політичних вершин чимало нинішніх «народних обранців» від Партії регіонів. І справді, цікаво. От уявіть собі: звичайній респектабельній людині (а «у світах» чомусь заведено вважати, що респектабельність є професійною рисою політиків) знадобилося звільнити певне приміщення від людей, які його захопили. Хай навіть те приміщення належить цій людині по праву, хай навіть захопили його геть незаконно. І от раптом ця звичайна респектабельна людина пригадує: «О, то в мене ж у шухляді металевий ціпок завалявся! А в іншій шухляді - обрізок труби!» Чи може таке бути? Чи може бути, щоб звичайна респектабельна людина отак от просто знайшла, де ці речі взяти? Чи, може, їх виготовляють на якому-небудь Хацапетівському машинобудівному заводі, а продають у магазинах «Все для дому»?

Фракція Партії регіонів навіть голосує під диригуванням пана Чечетова. То невже одного його слова було б не досить, щоб не допустити кривавої бійкуи або припинити її - якби ПР справді прагнула цього? Невже у фракції ПР не знайшлося геть нікого, хто вважав би такі методи звільнення сесійної зали неприпустимими? Геть нікого, хто гукнув би: хлопці, ви вийшли за всякі межі, охолоньте? Невже, коли на їхніх очах калічили людей - припустімо навіть, що ті люди не заслуговували на особливу повагу, нікому з присутніх регіоналів не здалося, що відбувається щось ненормальне, таке, чого не мусить бути?

Регіонали виступають за торжество закону та справедливості (латиною - юстиції)? Хай влада хоч скільки завгодно «бореться з корупцією» проти опозиції, а допоки за корупційні дії та зловживання не буде покарано нікого зі своїх - і не стрілочників, а знакових постатей, доти вся ця боротьба виглядатиме дуже вже непереконливою. І не лише в очах українців, а й в очах світу. «Друзям - усе, ворогам - закон» - цей принцип Франсіско Франко аж ніяк не є шляхом до торжества законності.

Утім, навряд чи в усьому, що робили регіонали, було щось ну дуже вже неочікуване, навряд чи спосіб «зняття блокади сесійної зали», до якого вдалися регіонали, став такою вже сенсацією. Неочікуване полягає зовсім не в цьому.

А тепер я ризикую навести на себе праведний гнів усіх добропорядних читачів. І чудово розумію це. От тільки запитання, що так і залишилися без відповіді, не дають спокою. Навіщо? Навіщо було тимошенківцям барикадуватися в сесійній залі? Чи, може, вони не знали, що Верховна Рада не має повноважень втручатися у справи генпрокуратури? Може, вони не усвідомлювали, що будь-яке рішення, до якого вони змусили б генпрокурора, було б незаконним? Ухваленим під тиском, а отже, юридично нікчемним? І генпрокурор, тільки-но вийшовши з сесійної зали, мав би всі підстави тут само підписати рішення про жорсткіший запобіжний захід до Юлії Тимошенко - арешт? Чи, може, саме цього домагалися бютівці? Може, не лише побоювання за долю лідера змушують їх повсякчас вести мову про «арешт, який от-от відбудеться»?

Невже ані сама Юлія Тимошенко, ані хто-небудь у її найближчому оточенні не могли прорахувати, до яких засобів вдадуться регіонали, щоб зняти блокаду сесійної зали? Невже вони не знали напевне: буде кров? Та ні, найімовірніше, вони знали це й не мали щодо цього жодних ілюзій.

Чи всі інші способи протидії було використано? Звернімо увагу: чимало регіоналів, та й далеко не лише їх, після завершення аудиту діяльності уряду Юлії Тимошенко казали, ніби цей уряд розкрадав державні кошти. А обвинувачення проти Тимошенко висунули лише в перевищенні влади. Їй не інкримінували нічого, скоєного з корисливих мотивів, - лише, кажучи популярною мовою, службову недбалість із тяжкими наслідками. Чи це, до речі, не дивно?

Припустімо, опоненти Тимошенко мали в цьому свій розрахунок: довести перевищення влади досить легко, для того не треба доводити наявність корисливих мотивів. Але, з іншого боку, дуже непевним було це звинувачення: будь-який висококласний адвокат розбив би його навіть у заангажованому суді. Тим більше що справа проти Тимошенко була б у центрі уваги світової громадськості, тож судова заангажованість не могла бути аж такою вже безмежною. Адвокатові достатньо було б наполягати на крайній необхідності: була криза, люди залишилися б без пенсій, Тимошенко не мала іншого виходу, а коли й мала, то не здогадалася про нього - ну от не спало їй на думку. І все, звинувачення у перевищенні влади розтануло б. Тим більше що - повторю - влада докладає всіх зусиль задля того, щоб виглядати у світі демократично. Найбільшим, що вдалося б довести в суді, була б службова некомпетентність Тимошенко - річ, звісно, аж ніяк не гарна, але за неї не судять. Лише звільняють - але Юлія Володимирівна й без того вже давно не прем’єр-міністр.

Є у звинуваченні ще одна зачіпка для адвокатів: в Україні дотепер було зовсім небагато прецедентів, коли найвищих державних посадовців віддавали б під суд за порушення міжнародних договорів. Прибери зі справи про парникові гази міжнародно-правовий аспект - і від звинувачення не залишиться нічого.

То навіщо було барикадуватися в сесійній залі? На думку спадає чи не єдине можливе пояснення: зовсім не підписки про невиїзд боялися тимошенківці. Наступного після «ночі довгих ціпків» дня міністр фінансів Федір Ярошенко виголосив з трибуни Верховної Ради інформацію Кабміну про ефективність використання бюджетних коштів попереднім урядом. Чи не недопущення виголошення цієї доповіді було метою бютівців? Так, її можна було оприлюднити й в інший спосіб. От тільки українські ЗМІ мають одну особливість: будь-що, виголошене з високих політичних трибун, набуває широкого резонансу; будь-що, оприлюднене в будь-який інший спосіб, найчастіше так і залишається краплею в інформаційному морі. То може, саме недопущення оприлюднення інформації в резонансний спосіб було метою тимошенківців?

Юлії Тимошенко була потрібна ця кров. Дуже потрібна. Саме вона повернула Юлії Володимирівні її улюблену виграшну роль «народної страждалиці». Та ще й якої страждалиці! Саме ця кров перетворила кримінальне переслідування Тимошенко з гіпотетичним поки що результатом на доконаний акт насильства та сваволі. Саме ця кров зробила апріорі нелегітимними в очах суспільства всі наступні звинувачення на адресу Тимошенко: ви ж, мовляв, бачите, хто й у який спосіб ці звинувачення висуває! Ця кров мала для Тимошенко передусім суто інформаційне значення: будь-які звинувачення проти екс-прем’єра вона відтепер автоматично перевела в розряд брехні та наклепів.

Солдати помирають - генералові падають зірки на погони.

Є ще одне запитання, що не дає спокою. І знову це запитання: навіщо? Навіщо влада так наполегливо переслідує Юлію Тимошенко - адже з її сьогоднішнім рейтингом вона зовсім не страшна, маленька й домашня? Навіщо влада докладає таких зусиль, щоб повернути Тимошенко її колишній рейтинг та колишній вплив на суспільну свідомість? Закон та справедливість понад усе? Знаючи про вибірковий характер тієї «справедливості», дуже мало в це віриться.

А може, саме таке звинувачення проти Тимошенко - у порушенні міжнародної конвенції - має за мету підвищити міжнародну довіру до влади? Переконати світову громадськість: Україна сказала - Україна зробила? Можна подумати, та сама світова громадськість не бачить украй вільного поводження нинішньої влади з багатьма основоположними міжнародними документами, що стосуються демократичних свобод.

Можливою відповіддю видається така: Партія регіонів та Блок Юлії Тимошенко об’єднані однією спільною надметою. І мета ця - не допустити появи нової опозиції, альтернативної до БЮТ. От задля того влада й намагається підвищити рейтинг Тимошенко. От задля того тимошенківці й звинувачують будь-кого, хто не визнає БЮТ «єдиною опозицією й нині, і прісно, й вовіки віків», у співробітництві з владою. Регіоналам дуже зручно мати єдиним опонентом напівдискредитованих і не надто активних тимошенківців. (Ідеться про активність не в барикадуванні сесійної зали, а в розумних діях суто політичного характеру.) Тимошенківцям дуже зручно мати єдиним опонентом регіоналів із їхніми ціпками та подібними ж «атрибутами парламентаризму». Чи з таких уже альтруїстичних міркувань тимошенківці «осідлали» нещодавні акції протесту проти Податкового кодексу? Чи з таких уже альтруїстичних міркувань вони навантажили протестувальників відпочатково програшними гаслами ледь не світової революції, розмивши в такий спосіб протести проти власне Податкового кодексу?

Неможливо не пригадати «Революцію на граніті» 1990 року. Тоді, за ще радянської дійсності та радянських ЗМІ, всій Україні стало відоме ім’я Олеся Донія - молодого яскравого політичного лідера. Сьогодні, після «Податкової революції» - чи знає Україна бодай одного такого самого молодого перспективного лідера? Чи стали загальновідомими імена революційних активістів? Микола Азаров та Юлія Тимошенко, Юлія Тимошенко та Микола Азаров, ще подеколи Віктор Янукович - от яких «героїв революції» підносили наші ЗМІ. ЗМІ, для яких не існує нікого, окрім невеликого переліку загальновідомих от уже понад десять років персон, ЗМІ, які визначили національних лідерів раз і назавжди, - чи немає їхньої провини в тому, що Україна здається назавжди приреченою на оте «Микола Азаров та Юлія Тимошенко», немов Білорусь на Лукашенка? Чи не виходячи зі звичок наших ЗМІ, зрештою, планують політики свої акції? Чи не на ці звички наших медіа орієнтуються вони у своїй діяльності? Чи не ЗМІ змушують політиків влаштовувати такі інформаційні приводи, які їм, ЗМІ, найбільше до душі? І чи, бува, не звичка ЗМІ до скандалізації політики, до смакування скандалів як єдино цікавих політичних подій стала одним з вагомих чинників, які призвели до «ночі довгих ціпків»?

Шо ж до влади, то, якщо вона справді хоче продемонструвати світові, та й українській громадськості, свою надійність, вона тепер муситиме доводити: вона відстоює право не вибірково, закон для неї - то не лише зброя проти політичних опонентів. Вона муситиме покарати найактивніших учасників «ночі довгих ціпків». Якщо станеться саме так, виявиться: любителів махати ціпками та трубами просто підставили.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS