Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Caitlin
chloroquine phosphate for fish tanks
Коментарів: 743
SamuelNuh
viagra help <a href=" http://sildenafilst.org/# ">viagra without a doctor prescription</a> http://sildenafilst.org/# buy viagra
Коментарів: 716
п»їcialis
Propecia Canadian Pharmacy Unwiva https://acialisd.com/# - best price cialis DekAncem generic cialis online without prescription sobwoonsbome <a href=https://acialisd.com/#>Cialis< ;/a> spoume ...
Коментарів: 787
Sima
buy chloroquine phosphate uk
Коментарів: 78
Haroldreupe
http://sildenafilst.org/# viagra when will generic viagra be available <a href=http://sildenafilst.org/#>generi c viagra</a> female viagra pills
Коментарів: 706
SamuelNuh
generic viagra india 100mg <a href=" http://sildenafilst.org/# ">viagra prescription</a> http://sildenafilst.org/# generic viagra prices
Коментарів: 770
Haroldreupe
http://sildenafilst.org/# buy viagra viagra side effects <a href=http://sildenafilst.org/#>generi c viagra</a> viagra samples
Коментарів: 702
Monrealquids
not the outcome. As you consider mindful smoking as a harm reduction strategy <a href=https://www.evamyforster.co.uk/blac k_friday.html><b>black friday pandora bracelet</b></a>, ...
Коментарів: 22281
Robertzotte
online casino Sol https://sol-casino777.xyz онлайн казино Сол Официальный сайт
Коментарів: 1594
SamuelNuh
what helps viagra work better <a href=" http://sildenafilst.org/# ">viagra pills</a> http://sildenafilst.org/# buy viagra
Коментарів: 724

Архів


Від патронату Герман до підкаблуччя Германівни…

Олександр Горобець, 27.11.2010 11:02

П’ятнична вольниця у Савіка Шустера начебто комунальна квартира на іменинах, чи розширене засідання ОБС (одна баба сказала) на колодках. І все б нічого, якби не наглядачі від Партії регіонів. Пильнують строго по-данєцкі. З криками, вересками, з безконечними закликами: «да імейте же совєсть…»

 

Кому б уже говорити про совість. Але Інна Германівна, схоже, кимсь за кулісами вивищина настільки, що до кожного виступу, до кожної репліки має санкціонований затяжний коментар. Словоблуддя такенне, що почасти вже так і хочеться крикнути: "Слава нинішній владі! Уряду слава! Податковому кодексу хвала і пошана!" Нехай би лишень уже замовчала. Бо все на передачі побудовано так, що під поглядом Богословської німіє ведучий. То була постійна «полька-бабочка» перед пані Г. Герман, яка грала ідеологічного центрового на кожній без винятку передачі. Листопадова каденція за І. Богословською та В. Лук’яновим. Липка і набридлива парочка…

 

Одне слово, від патронату Герман до підкаблуччя Германівни – не далеко свобода Шустера втекла!

 

"Утім, - здогадуюсь, - Савіку у грудні потрібно продовжувати контракт для виходу на телеканалі "Україна" зі своєю програмою. Примітивно служить…"

 

Так, що патронуйте, Інно Германівно, цензоруйте. І нехай пан Лук’янов частіше бере слово.   Ваше, тільки ваше має бути зверху… Ми вже якось відділимо самі зерна від плевели…

 

Ага, ще ж є підручний Мага. У найскрутнішу для регіоналів хвилину минулого телевипуску, коли обговорюються проблеми з Податковим кодексом і намітився повний провал представників влади, яка діючи в своєму драконівському стилі, нахабно та людожерськи, відверто напоролася на відчайдушний спротив нового Майдану, Петро як Пилип із конопель: "Я перепрошую… Тут весь Інтернет засипаний відгуками. Ось одна цікава думка.. Треба розділити Майдан на два. З економічними і політичними вимогами…"

 

Дешева домашня, режисерська заготовка. Але яка доречна… Як граната у найкрутішу хвилину бою. На ордена тягнеш, колего!

 

- Авжеж, розумна пропозиція, - веселішає головний від Верховної Ради по просуванню Податкового кодексу В. Хомутинник…

 

         - Тільки так, - резюмує пані Богословська.

        

         Ловлю себе на думці, що десь подібне вже чув, чи бачив. Ага, в поезії Василя Стуса із збірки «Веселий цвинтар". Ось ці рядки:

 

 

На першому поверсі — двоє людей

на другому — їхні тіні.

Вправний оператор

так освітлює кадр,

що й не добереш,

де люди, а де лиш тіні.

Внизу проказують: нам з тобою

жити в любові й радості.

Вгорі повторюють: мав би ніж —

зарізав би як собаку.

Потім на кін виходить

хтось третій

і починає агітувати за рай,

що росте й росте

все вище й вище.

 

Тінь Стусового «Веселого цвинтаря» ще більше згустилася, нависла над передачею, коли заходився виступати бравий В. Солдатенко, якого поставили від донецьких головним над нашою пам’яттю. Цинізм і фарисейство у кожному слові. Мета одна – виправдати зухвалість нового глави держави, який поїхав на європейський форум і на весь світ заявив, що, мовляв, не було ніякого геноциду проти українського народу. У той час, коли в державі існує Закон України "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні». Де чорним по білому записано:

Стаття 1. Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.

Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.

 

Якось Тарас Чорновіл в одному зі своїх інтерв’ю пояснив, чому так часто В. Янукович несе різноманітні нісенітніці і відверто потрапляє до ахметово-чеховських абсурдів. Бо, мовляв, лінивий. Не читає, не бажає нічого знати вище рівня завгара. Публічно проголошує   лише те, що йому скажуть казати. Так і хочеться сказати: дозволять…

 

Але ж Солдатенко начебто професор? Богословська теж себе продукує як інтелектуальний продукт епохи…

 

Пояснення всьому одна – ментальність. Банальне совковство. Витлумачення і йому дав   мудрий Василь Стус:

 

 

Їх було двоє — прибиральниця і двірник.

Вони сиділи на Володимирській гірці —

там, де видно увесь Труханів острів,

Дарницю і навіть поближні трамваї,

і жваво обговорювали замацану статтю

"Як ми готуємо пленум райкому".

Між ними спалахнула жвава дискусія,

в якому районі міста

пленуми проводяться якнайкраще.

Двірник був настирливий,

але прибиральниця не здавалась:

по пам’яті вона цитувала Брєжнєва.

 

 

На жаль, і на двадцятому році української незалежності ми не виходимо своїм життям за межі драконівського «веселого цвинтаря», в який за роки рабства перетворив наш край великий і могутній Радянський Союз. Навіть тоді, коли кажемо, що завоювали свободу слова і навіть іноді з погорда насміхаємось над росіянами, котрі свіжий вітер перемін лише почули в спробі відкрити кватирку у їх замшілому суспільстві промовою Леоніда Парфьонова на вручені йому премії в Москві цими днями.

 

По завершенні передачі Савика Шустера, не дивлячись на пізню годину, шукаю томик Василя Стуса. Аби звірити, чи так описав усе Василь Стус, як я щойно побачив на екрані. Звіртесь і ви, друзі:

 

 

Та коли ми прийшли на цвинтар,

побачили стільки машин, фургонів, катафалків —

не те підступитися,

голови встромити немає де.

Стояла величезна черга за ямами.

 

Аж тут підступається до нас

баба з двома кошиками

(на цвинтарі випродовує городину)

вам ями треба питає

можу відступити свою

карбованців за сто п’ятдесят.

Воно можна знайти й дешевше,

але ж то саме тільки звання, що яма,

а в мене просто тобі перина —

і полежати й виспатись

там самому чи й з молодицею

(у баби весь металевий рот,

що називається — озброєна до зубів).

Я відразу збагнув, що це перекупка —

скуповує й перепродує ці ями,

але, не торгуючись,

вийняв з кишені гроші й віддав —

на, щоб ти землі сирої наїлась.

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, письменник


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS