Останнє у блогах

Більше

Архів


Глядача розумного спонукають до еміграції

Костянтин Матвієнко, 26.10.2010 15:57

Яке кіно, такі і німці – казали моя прабабуся, після перегляду у сільському клубі перших радянських кінофільмів про війну, де фашистів зображали недолугими боягузами. Прабабуся пережили фашистську окупацію і бачили справжніх німців, отож знали про що говорять.

Якими є політичні телепередачі, такі й політики. Так, трохи неоковирно, можна переінакшити вислів мудрої прабабусі, пристосувавши його до умов українського інформаційного простору сьогодення. Іміджмейкери та політтехнологи одразу ж мені заперечуватимуть, мовляв: ми для своїх любих клієнтів створюємо телевізійні образи, придумуємо змісти, вигадуємо інформаційні приводи. Отже у телевізорі  політики мають виглядати привабливішими, ніж насправді є. Для донесення тих «світлих образів» до виборця-телеглядача й існують телепередачі у форматі «ток-шоу».

Але глядачеві давно відомо, що пропонована телевізором картинка, майже завжди не має нічого спільного з справжніми політичними постатями, чиї дії, зумовлені переважно меркантильними інтересами і, подекуди, марнославством. Ведучі «ток-шоу» аби самим дистанціюватися від несимпатичних героїв своїх передач обрали для спілкування із ними інтелігентно-іронічний стиль. Таким чином, на тлі повсякчасної лайки поміж політиками у ефірах, ведучі виглядають взірцем вишуканої толерантності, перебуваючи над бійкою.

Складніше з інформаційно-аналітичними передачами. Хоча у них політики також люблять посваритися поміж собою, але через те, що зазвичай їх там стільки, скільки і ведучих, їм доводиться вести більш предметний діалог та відповідати на конкретні питання. Нині соціально-економічні умови не сприяють конкретності та відвертості політиків, особливо тих, хто при владі. Втім, опозиції теж некомфортно говорити предметно, бо занадто багато до неї, як до нещодавньої влади, питань. Отож політики не зацікавлені у серйознішому форматі телевізійного діалогу.

На звуження цього специфічного попиту на телевізійне обслуговування політиків чутливо реагують власники телеканалів, які теж є політиками та бізнесменами.

Ось так і зникає з ефіру «П’ятого» програма «Новий час», поступаючись місцем якомусь косилову під гламур – «легкий та дещо іронічний дайджест дня».

Та  глядач «П’ятого» має інший смак.  Мабуть збагнувши це, керівництво каналу невдовзі у вечірньому ефірі похапцем запустило марафон присвячений місцевим виборам. Але, що буде коли вони минуть? Де глядач отримає відповіді на свої питання щодо того, що насправді відбувається в країні і з країною?

В Україні практично відсутня політична публіцистика. Тим паче телевізійна політична публіцистика. Зникають, й без того нечисленні, інформаційно-аналітичні передачі. Телевізор розумний в країні вимирає. Глядачеві розумному доведеться «емігрувати». У Інтернет.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика».


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS