Останнє у блогах

Більше

Архів


Конституційний ренесанс

Дмитро Понамарчук , 07.10.2010 11:15

Парламентська асамблея Ради Європи в Резолюції №1466 (2005) «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною» відзначала, що конституційні зміни 2004 року зроблені Верховної Радою без попереднього розгляду Конституційним Судом України. Тоді, 5 жовтня 2005 року, це лунало ось так – наводжу дослівний витяг з пункту 14 згаданої резолюції:

«Парламентська асамблея висловлює глибокий жаль, що конституційні зміни від 8 грудня 2004 року, схвалені як частина пакетної угоди для припинення політичної кризи, містять положення, які Венеціанська комісія неодноразово визнавала такими, що не відповідають принципам демократії і верховенства права, зокрема, щодо імперативного мандату народних депутатів та повноважень прокуратури. Парламентська асамблея занепокоєна також, що нові конституційні зміни були схвалені без попереднього розгляду Конституційним Судом так, як це передбачено статтею 159 Української Конституції та як це витлумачено в рішенні Конституційного Суду України від 1998 року. Тому Парламентська асамблея наполегливо закликає органи влади України якнайшвидше виправити ці питання, щоб забезпечити легітимність конституційних змін та їх відповідність європейським стандартам».

Кількома місяцями раніше Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) у своєму висновку – №339 від 13 червня 2005 року – констатувала, що внесення змін відбулося «поспішно… з метою вирішення політичної кризи», а самі зміни «не повністю дозволяють досягти мети конституційної реформи – встановлення збалансованої та функціональної системи правління».

Тому в доповіді Моніторингового комітету ПАРЄ «Виконання обов’язків та зобов’язань Україною» (документ №10676 від 5 жовтня 2005 р.) конкретно застерігалося, що внесення змін до Конституції України без надання висновку Конституційним Судом України може призвести до скасування закону №2222-ІV тим же Конституційним Судом.

Лише у вересні 2006 року 47 народних депутатів із фракцій «НУ-НС» та БЮТ звернулися до Конституційного Суду з метою скасування конституційної реформи 2004 року. Друге звернення було подане 28 березня 2007 року. У той час, як відомо, на чолі уряду стояв нинішній Президент Янукович, а «НУ-НС» та БЮТ, як і тепер, животіли у парламентській опозиції.

У 2010 році ситуація кардинально змінилась. Український парламент отримав стійку більшість. І 23 вересня 2010 року Конституційний Суд на пленарному засіданні розпочав у формі усного слухання розгляд справи за конституційним поданням 252 народних депутатів від 13 липня 2010 року щодо відповідності Конституції закону №2222-ІV.

1 жовтня 2010 року Конституційний Суд України фактично оголосив про реставрацію Основного Закону нашої Держави.

Серед іншого цим вердиктом Конституційний Суд іще раз нагадав усім, хто забув, що перша Конституція незалежної України була визнана світом головною подією 1996 року в ділянці європейського конституційного права.

Тоді висновок Венеціанської комісії лунав однозначно і яскраво: «Конституція встановлює міцну виконавчу владу… передбачає наявність системи стримувань і противаг, що унеможливлює повернення до авторитаризму. Принцип верховенства права дуже добре втілено в тексті Конституції. Запровадження демократичного місцевого самоуправління, а також важлива роль, відведена Конституційному Суду, сприятимуть утвердженню демократичної культури в Україні».

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Президент Фонду вільних журналістів імені Вячеслава Чорновола


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

    Головна RSS