Вадим Колесниченко через тисячу років

Через тисячу років археологи викопають з дна морського рештки Києва. І фахівці з компаративної філології, чи як це тоді буде зватися, розшифрують українську мову – як і певні споріднені мови національних меншин.

Розшифровка відбудеться досить швидко – адже в розпорядженні наших далеких нащадків будуть такі технології, про які ми не можемо й мріяти. (Як неважко помітити,  я оптиміст – себто людина, котра вважає, що людство надто тупе для тотального самознищення. Людству на це не стане розуму, а головне – цікавості).

Отже, наші далекі нащадки викопають наші рештки. Й замисляться: а куди ж поділась ця цивілізація?

Те, що цивілізації зникають самі по собі, й що процес їхнього зникнення, як і появи, не алгоритмізується в принципі, до наших нащадків не дійде. Так, технології в них будуть круті. А от мізки – такі ж, як у нас. В цьому сенсі на людство таки можна покластися.

Відтак, нащадки почнуть досліджувати документи. Й, окрім усього іншого, знайдуть запит народного депутата України Вадіма Колєснічєнкі до Генеральної прокуратури тієї ж таки України.

В запиті вони з цікавістю прочитають, що вірш Івана Франка «Не пора, не пора», який виконали були частина народних депутатів спекотного липня 2010 року по Різдві Христовому, є розпалюванням міжнаціональної ворожнечі та приниженням національностей, що мешкали на території України.

Оскільки нащадки матимуть суттєво просунутішу юриспруденцію, вони одразу поставлять перед собою кілька запитань.

Наприклад, чи є «розпалюванням ворожнечі» сам вірш, чи лише його виконання вголос? А читання про себе? А зберігання вдома відповідної книги?

Із запиту депутата Колєснічєнкі вони, безумовно, виснують першу версію. Проте їм, просунутим, лишиться незрозумілим: як може вважатись незаконним виконання того чи іншого твору,   я к щ о   с а м   т в і р   н е з а к о н н и м   н е   в и з н а н о ?

Вони, нащадки, зрозуміли б іще, якби депутат Колєснічєнка у тому ж зверненні прохав заборонити поета Івана Франка. Але ж ні! Більше того: навіть окремого звернення про заборону Франка вони не знайдуть.

І так і не дізнаються: це через стихію, чи цього звернення просто не було? Важка є праця археолога. Але ми ж із вами знаєм правду…

Друга річ, яка неймовірно здивує нащадків – це та частина тексту в зверненні депутата Калєсенічєнкі, де йдеться про образу росіян та поляків. Вони – себто нащадки – так і не зрозуміють, з якого переляку депутат Калєснічєнка вирішив, що слово «москалі» є синонімом слова «росіяни». А слово «ляхи» означає «громадяни Польщі».

Ні, справді: чому шановний депутат вважає, що в цьому тексті фігурують саме представники цих національностей? Який словник про це твердить? Врешті-решт, а хто такі «хохли»?

Я вже на кажу про те, що вони – себто нащадки – просто не зрозуміють, в чому полягає крамола слів «пора для України жить». Запевняю вас: уся їхня просунута юриспруденція так і не зрозуміє, де тут що-небудь образливе. А головне – кого це ображає. Окрім, звісно, тих, хто хотів би, щоб українці жили саме для них – ну, скажімо, як загонщики звірів, кухарі їдальні та просто прибиральники території якого-небудь «Межигір’я».

Втім, через тисячу років ніякого «Межигір’я» вже давно не буде – і це могло би тішити, якщо не враховувати, що звірів та дерев на відповідній території не стане набагато раніше.

Та хай там як, а Історія має певне почуття гумору. Якщо нащадки справді розкопають геніальне звернення народного депутата Колєснічєнкі, то вони розкопають і цю колонку. Може, вона залишиться на моніторі лептопа, що вмерзне в кригу після падіння найблжичої комети – а технології майбутнього дозволять відновлювати те, що світилось на моніторі лептопа за тисячу років до вимкнення живлення.

В такому разі питання про зникнення українськї цивілізації не складе для нащадків жодних труднощів. Документи вкажуть: Україну знищили інородці з прізвищами на кшталт «Калєснічєнка». Попри всі героїчні зусилля питомих українців з прізвищами на кшталт «Михельсон».

Єдине – не дай Боже їм, тобто нащадкам, розкопати які-небудь документи за підписом «Табачнік». Цього вже не витримають навіть їхні мізки.