Останнє у блогах

Більше

Архів


Відповідь популярній блогерові

Юрій Свірко, 19.02.2009 18:31

 

 

Шановна популярна блогер(ка?) Зульфія! Дякую Вам за коментар в моєму блозі:

 

Зульфія // 19.02.2009:01.17.27

Шановний пане Свірко, я не звертаюсь до вас від імені Телекритики, прошу мене зрозуміти правильно. Видно, що Ви обурені. Проте, такі речі не варто виносити в блог. Поміркуйте, що таке блог, особливо тут, на телекритиці, і для чого він існує. Ви можете висвітлювати хід судової справи, де ви судитесь, факти порушень законодавства в медіахолдингах, інші події, аби читач блогу зрозумів, в чому проблема. Не треба в блогах зводити рахунки і копіпейстити вашу переписку, - це нікого не цікавить, крім Вас. Бажаю вам успіхів і справедливого судового рішення. Тримайтесь.

 

 

 

На Ваше прохання поміркую, що таке блог. Підозрюю, що разом з паролем до свого блогу на ТК Ви отримали наступну інструкцію:

 

Тематика. Редакція «Телекритики» не обмежує авторів у тематиці записів у блогах, проте сподівається, що вони враховуватимуть тематичні особливості ресурсу та інтереси аудиторії.  У разі регулярно повторюваних записів на теми, ніяк не пов’язані з медіа (оффтопік), адміністрація залишає за собою право фільтрувати такі повідомлення.

 

У блогах заборонено:

- Вживання ненормативної лексики (у разі, якщо непристойні вирази є невід’ємною частиною художньої композиції, їх можна оформлювати належним чином за допомогою відповідних символів та розділових знаків);

 

- Публікація приватної інформації осіб, які не давали на це своєї згоди, за винятком випадків, коли ця інформація об’єктивно становить суспільний інтерес і стосується публічних осіб. Така інформація видалятиметься адміністрацією на власний розсуд або на прохання постраждалої сторони.

 

- Провокативні, агресивні висловлювання, що розпалюють расову чи міжнаціональну ворожнечу, ображають національну гідність, містять заклики до повалення конституційного ладу і т.п.

 

- Образливі висловлювання чи необґрунтовані звинувачення на адресу «Телекритики», її засновників, співробітників, а також обговорення дій адміністратора.  Такі записи видалятимуться без попередження.

 

- Публікація порожніх, незмістовних повідомлень.

 

У разі регулярного порушення правил адміністрація залишає за собою право припинити співпрацю з автором подібних записів.

 

Піар. Адміністрація не рекомендує використовувати блоги для просування інших інтернет-ресурсів. Не рекомендується публікувати повідомлення, що містять лише посилання на інший ресурс або зводяться до нього. У разі регулярної публікації таких повідомлень адміністрація залишає за собою право фільтрувати їх. Передрук матеріалів сторонніх інтернет-видань, блогів та інших джерел дозволяється із обов’язковим посиланням на першоджерело. У блогах заборонена пряма комерційна реклама.

 

Модерація. Тексти записів у блогах не редагуються і не модеруються, якщо не містять порушення правил (нецензурної лексики, недозволеного розкриття приватної інформації, відверті наклепи тощо).

 

Коментарі у блогах модеруються на власний розсуд авторами блогів. Адміністрація видаляє коментарі на прохання блогера (лише у його власному блозі, якщо він не має фізичної можливості зробити це самостійно) або у разі, якщо вони містять порушення правил.

 

Авторські права. Републікація будь-яких записів у блогах (як і матеріалів «Телекритики») дозволена за умови гіперпосилання на першоджерело та чіткого зазначення авторства.

 

З усіх питань щодо блогів контактуйте з заступником шеф-редактора видань «ТК» Отаром Довженком otar.tk@gmail.com

 

Можна також поміркувати, що таке зведення рахунків. Інколи мені здається, що саме незведення рахунків є одною з головних проблем української журналістики. Можна трактувати це і як суто фінансові суперечки (скажімо, де зарплата редакції «Газети 24» або де інвестиції в журнал «Чистая прибыль»), а можна – як суперечки більшого мірила, зокрема світоглядні, ідеологічні, правові та моральні.

 

Майже весь журналістський Київ знає: якщо мені хочеться звести з кимось рахунки, то я роблю це в суді. Тому мені не треба робити це в блозі на ТК. Хочеться відповісти Вам словами Сергія Гармаша з його блогу:

 

«Поэтому я , например, хочу писать в блоге то, что доказательств не требует - это просто картина восприятия тех или иных событий, ощущений, размышления, эмоции... В этом, наверное, есть элемент эксгибицонизма, но, как говорится: не нравится, - не смотрите :).»

 

Журналіста можна апріорі вважати ексгібіціоністом. Сподіваюсь, Ви знаєте, що означає англійською дуже нейтральне слово exhibition. Особливо на це хворіють телевізійники, але й газетярі не дуже далеко від них пішли.

 

Ви, Зульфіє, написали:  

«Дхарма - це розуміння того, як правильно діяти за будь-яких обставин. Дхарма є життєвою платформою, яка допомагає людині пройти свій шлях по дорозі свого покликання. Це означає діяти за велінням почуття обов’язку. Я би сказала так: "роби, що потрібно зробити, а далі - як буде".

От приблизно так я й роблю. Така в мене чи то дхарма, чи то карма. Доводиться навчати законів київських медіа-менеджерів, а інколи суддів тощо.

Але вже завтра я напишу тут текст про веселіші новини – не про суди й не про київських медіа-менеджерів. Сьогодні мені пообіцяли, що вже завтра мені дадуть можливість довести всьому Києву, чого вартий мій червоний диплом мінського журфака.

«Я думаю також, що у нас не все складається з формуванням четвертої влади і тому, що юристи не усвідомлюють свою дхарму. Зокрема, якщо журналіст порушує гостру тему, проводить розслідування і виявляє злочин або грубе порушення закону, юристи (прокурори, судді або міліціонери, яких юристами назвати можна тільки з великою натяжкою, але вони працюють в сфері правовідносин, тож назвемо їх так) не спішать порушити кримінальну справу або розібратись в ситуації, аби винуватці постали перед Законом», -- пишете Ви.

Я думаю також, що у нас не все складається з формуванням четвертої влади і тому, що ЖУРНАЛІСТИ не усвідомлюють свою дхарму. Зокрема, якщо журналіст порушує гостру тему, проводить розслідування і виявляє злочин або грубе порушення закону, ЖУРНАЛІСТ МАЄ ДОМАГАТИСЯ, аби винуватці постали перед Законом.

Майже місяць на УП висить «Свобода слова по-ющенківськи». УП та «Кореспондент» понад місяць не можуть отримати відповіді на свій запит. Це також є грубе порушення закону, грубе порушення прав журналіста.

Що тут можна зробити? Можна подати до суду, як я. Але ж усі інші журналісти, які не полюбляють, не довіряють або побоюються українських судів, теж можуть щось зробити.

Оголосити бойкот прес-конференціям і брифінгам на Банковій до тих пір, поки не буде відповіді.

Влаштувати силами незалежної медіа-профспілки акцію протесту 23 лютого – на 55-річчя Ющенка та в день, коли спливає місячний строк для відповіді на запит УП.

Або принаймні висвітлювати це порушення закону в своїх ЗМІ.

Але ж ні. Усі сидять і чекають. Що УП переможе Ющенка. Що Свірко переможе (хоча дуже багато людей чекають, що не переможе) «Медіа Інвест Груп», яка незаконно викинула його на двір та вкрала його домен. Що прийде новий президент(ка) та припинить кризу. Що прийде старий або новий інвестор та підвищить зарплатню редакції.

Оце – не ексгібіціонізм. Це – вуайєрізм.

Така собі пасивна журналістська позиція. Я не закликаю до активної громадянської позиції журналістів – я закликаю до активної журналістської позиції.

P.S. про «переписку, яка нікого не цікавить». Усі чотири попередні мої пости мали понад 100 переглядів, і з перепискою також. 

 

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, головний редактор газети «Обзор».


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS