Останнє у блогах

Більше

Архів


Бидло на сторожі Президента

Олександр Михельсон, 30.07.2010 10:10

Про Олега Шинкаренка – того самісінького блогера, якого СБУ запідозрила ледь не в підготовці замаху на улюбленого нашого Віктора Федоровича Януковича – написано вже чимало, і то за два дні.

 

Сама лише ТК вже писала двічі: у статті Ігора Розкладая (як завжди, інформативній), та в блозі Отара Довженка (як завжди, життєствердному).

 

У мене ця ситуація теж викликала купу думок, але найдалекосяжніші з них ще належить старанно сформулювати. Поки ж поспішаю поділитися моментом, який мене вразив найпершим.

 

Момент дуже простий: з україномовним Шинкаренком – котрий, до речі, переїхав до Києва з Запоріжжя – протягом двох днів спілкувались кілька представників столичних правоохоронних органів. Проте ніхто з того бидла спілкуватись українською чи то не вмів, чи то не хотів.

 

Про це мені в телефонній розмові розповів сам Шинкаренко. Для протоколу: розповів тому, що я його спитав. І навіть мені, людині з потужною уявою, ніяк не вдається уявити причин, через які він би збрехав.

 

За його словами, СБУшники, що прибули до нього в четвер, «іноді вставляли в мову українські слова». А вже слідчі прокуратури (в пятницю розмовляли з ним аж двоє слідчих) українських слів не вживали взагалі.

 

Очевидно, я мушу пояснити, чому отак нахабно називаю цих людей бидлом. Будь ласка: бидлом – тобто інтелекутально відсталими та морально ницими істотами – я їх називаю свідомо.

 

Вся річ у тому, що державний службовець в Україні повинен, серед усього іншого, вміти дві речі. Він повинен тямити державною мовою – це за законом. І він повинен, по можливості, спілкуватись із громадянами тією мовою, якою легше спілкуватись їм самим. Це – за мораллю.

 

Саме тому особисто я, наприклад, завжди з розумінням ставився до чиновників, котрі на запитання російською, чи там кримськотатарською, відповідають тією ж російською (кримськотатарською). Що зрозуміліша держава громадянам, то краще і для держави, і для громадян.

 

Але у випадку з Шинкаренком ми маємо дещо іншу картину: або чиновники, що з ним спілкувались, не знали української, або принципово не хотіли нею розмовляти.

 

В першому випадку вони – порушники закону. Точніше, порушники закону ті, хто їх узяв на роботу. В другому ж випадку вони – щонайменше ниці типи, котрі плювати хотіли на «простих» громадян.

 

В обох випадках вони – бидло. Або як люди розумово недорозвинені – бо розумово розвинена людина після всього того навчання, яке повинні проходити співробітники СБУ та прокуратури, просто не може не знати української. Або як просто хами – тобто бидло з морально-психологічної точки зору.

 

Така от сумна картина.

 

Звичайно, я в жодному разі не вважаю, що подібне бидло складає більшість у наших славетних правоохоронних органах. Більше того – я цілком упевнений у зворотньому!

 

Але на місці п. Шинкаренка я, їй-же Богу, вимагав би перекладача.

 

Не з якихось там «націоналістичних почуттів», ні. А просто тому, що коли хтось садовить бидло на посади – то хтось має й ставити його на місце :)


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Публіцист.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS