Фукуяма як у воду дивився

Переглядав „Кінець історії?" Френсіса Фукуями. Стаття вийшла в епоху перебудови, ще до розвалу СРСР. Там він висловлює скепсис відносно тези Чарльза Краутемера, що Радянський Союз, відмовившись від марксистсько-ленінської ідеології повернеться до цінностей російської імперії, себто експансіоністської політики.

         А далі він викладає  свої припущення, яким шляхом рухатиметься Радянський Союз. Думаю, що це можна віднести до сьогоднішньої Росії.

У Радянському Союзі завжди існувала сильна течія великоросійського  шовінізму, що отримало з приходом гласності більшу свободу самовираження. Цілком можливо, що на якийсь час відбудеться повернення до традиційного марксизму-ленінізму, просто як до пункту збору для тих, хто прагне відновити підірвані Горбачовим "підвалини". Але, як і в Польщі, марксизм-ленінізм мертвий як ідеологія, що мобілізує маси: під його прапором людей не можна змусити працювати краще, а його прихильники втратили впевненість у собі. На відміну від пропагандистів традиційного марксизму-ленінізму, ультранаціоналісти в СРСР пристрасно вірять у свою слов’янофільське покликання, і створюється відчуття, що фашистська альтернатива тут ще цілком жива.

Таким чином, Радянський Союз перебуває на роздоріжжі: або він вступить на дорогу, яку 45 років тому обрала Західна Європа і за якою послідувала більшість азіатських країн, або, впевнений у власній унікальності, застрягне на місці. Зроблений вибір буде мати для нас величезне значення, адже, якщо врахувати територію і військову міць Союзу, він як і раніше буде поглинати нашу увагу, заважаючи усвідомлення того, що ми знаходимося вже по ту сторону історії.