Таблицю множення узгодити з владою

         Серед своїх книжок наткнувся на книжку Георгія Касьянова „Незгодні", яка присвячена рухові опору української інтелігенції у 60-х - 80-х роках минулого століття. Погортав, пригадав дещо. Зокрема, там про справу партійного райкомівського працівника Левка Лук’яненка і його товаришів. Вони, наївні, вирішили боротися з системою, використовуючи правила цієї системи. Утворили підпільну Українську робітничо-селянську спілку, яка декларувала принципи марксизму - ленінізму, посилалася на Конституції СРСР і  УРСР і проголошувала метою незалежність України, як право, деклароване Конституцією.

На суді обвинувачі і судді пересмикували факти і судили не за дії, а за наміри. При цьому наплювали, що ці наміри не суперечили Конституції.  В результаті Лук’яненка приговорили до смерті, правда, потім полегшили вирок до 15-ти років. Там згадано репліку слідчого: „Конституция у нас для заграницы". Себто правила в країні були лише декларовані. Дотримуватися їх ніхто не збирався.

         Напрошується аналогія з сьогоднішнім днем.

          Після рішення Конституційного Суду про „тушок" стало очевидним, що і в наш час правила в державі  декларуються, але дотримуватися їх ніхто не збирається. І коли раптом хтось захоче боротися з сьогоднішньою системою за її правилами, то це закінчиться поразкою, як свого часу у Левка Лук’яненка. Бо як тільки система відчує небезпеку, то вона наплює на всі правила і про тлумачить так, як їй вигідно. Хай навіть це тлумачення не налазить ні на яку голову.

         А ще пригадалася стара моя козюлька з приводу рішення Конституційного Суду про те, що другий термін Кучми насправді перший.

У Суді Конституційному є самі прагматики.

Запровадили закон в сфері математики:

правила арифметичні і таблиця множення

мають бути із Кучмою повністю узгоджені.