Останнє у блогах

Більше

Архів


Блогери – офіціанти інформаційної кухні

Антон Альошин, 06.04.2010 00:42

Новина, що минулого тижня викликала деякий подив серед користувачів українського твітера, звучить так: «Половина блогерів США і Канади визнали себе журналістами». На всяк випадок, подаю її скорочену версію, аби не втратити сутність відкриття.

Отже, 52 відсотки блогерів США і Канади, яких опитали в ході дослідження видання PR Week, вважають себе журналістами. Результати зазначають, що для кожного п’ятого професійного блогера інтернет-щоденник є основним джерелом доходу. Хоча роком раніше цей показник становив 16 відсотків.

Дослідникам також вдалося виявити відмінності в частоті використання блогів і соціальних мереж для пошуку інформації представниками ЗМІ. Виявилося, що блоги регулярно вивчають 68 відсотків онлайн-журналістів і лише 35% друкованих газет і 38% співробітників журналів. 

У ході дослідження було опитано більш ніж 1500 блогерів, а також представників традиційних та інтернет-ЗМІ США та Канади. Як наголошується в прес-релізі компанії PR Newswire, яка виступила у ролі спонсора дослідження, протягом найближчих трьох років основним двигуном розвитку ЗМІ стане перехід до інтернет-журналістики.

Чесно кажучи, я не маю особливого бажання вкотре порівнювати блогерів та журналістів. Врешті-решт, жоден закон світу не забороняє вважати себе ким завгодно, хоч директором всесвіту. Аби люди, точніше аудиторія, розуміли та відчували різницю між професійністю та звичайним зароблянням грошей на інформаційній ниві.

В цьому ракурсі я би навів цитату Володимира Яковлєва, засновника газети «Комерсант»: "Здатність журналіста професійна - робити значуще цікавим. Не просто значуще, яке не цікавить, і не просто цікаве, яке не має значення. Потрібна здатність взяти значуще і зробити його цікавим широкому читачеві". Якщо виходити з такого підходу, то блогерів дійсно варто назвати журналістами, бо їм (враховуючи, наприклад, останні події в Москві) вдається зацікавити аудиторією фактами, коментарями та свідченнями, що мають не тільки сенсаційність, але й реальну значимість для суспільства.

Проте, пан Яковлєв розвиває свою думку далі: "Журналістика в сьогоднішньому російському суспільстві або взагалі у відносно стабільній країні - це ресторан. Ніхто, власне кажучи, не голодний. Все набагато складніше. Ви повинні смачно готувати, ви повинні вміти подавати, ви повинні знати, де і як знайти гарні продукти. Але це дуже хибно. Цієї журналістики в Росії менше, ніж хотілося б". І ось головне питання – чи піклуються «народні журналісти» про всю цю кухню? Впевнений, що ні. Бо самі їхні читачі не вимагають цього у них. Отже, й особливої відповідальності за «інгредієнти» та «смак страв» вони не мають, навіть якщо часом виходить занадто гостро. А таке пробачається не кухарям, а лише офіціантам.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Незалежний журналіст, перекладач. Мешкає в Донецьку


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS