Останнє у блогах
- Фільм «Легенда Г`ю Гласса» - апофеоз акторської кар`єри Леонардо Ді Капріо //Валерій Степаненко (6942)
- Українофобія та редакційна політика //Олександр Івахнюк (4724)
- Сенсації, висмоктані з пальця //Борис Бахтєєв (9120)
- Від чого здох московський носоріг? //Олександр Горобець (12456)
- Услишаць Харькав //Юрій Луканов (10803)
- Передусім - СКРОМНІСТЬ і ПРАВДИВІСТЬ //Наталя Голованова (9544)
- Як Арсенія Яценюка зробили героєм Ічкерії //Олександр Горобець (12061)
- В боротьбі не всі засоби гарні //Поліна Вернигор (4967)
- Маєток президента: думки з приводу //Борис Бахтєєв (9075)
- В эфире США - Роман Бочкала //Наталя Голованова (7153)
- На кого працює Арсеній Яценюк? //Борис Бахтєєв (8898)
- Анекдот від Проні Прокопівни //Олександр Горобець (9475)
- Ілюзії російських журналістів //Юрій Луканов (11804)
- Путинским путём //Борис Бахтєєв (7077)
- Втеча від червоних людей //Олександр Горобець (8640)
- Почувствуйте себя хохлами //Борис Бахтєєв (7273)
- Сватання в Донбасі: наших з бойовиками? //Олександр Горобець (9221)
- Гендерні стереотипи на "Інтері" //Юрій Шеляженко (4980)
- Профнепридатність прес-служби ДПС //Олександр Івахнюк (2628)
- День народження невмирущої //Олександр Горобець (9900)
Останні коментарі
Недостатньо усвідомлена необхідність
Зульфія , 12.02.2009 01:05 |
Що дратує найбільше, коли доводиться користуватись громадським транспортом? Ну, так, натовп, тиснява. Але де є громадський транспорт, зокрема метро, - там скрізь є натовп, особливо в годину пік. Але знаєте, що відрізняє наше метро і "закордонне", якщо говорити про людський фактор, а не про дизайн і технічні рішення - турнікети-ескалатори? Істотною відмінністю нашого і їхнього натовпу є те, що наші люди якось швидше наївно ніж зухвало "липнуть" до тебе, навіть якщо довкола достатньо вільного місця. Ти відсуваєшся, наскільки можливо, а людина присувається до тебе. Особливо це відчутно в літню пору, коли люди торкаються відкритими частинами тіла - руками, наприклад, і часто спітнілими, дихають тобі в обличчя чи в потилицю, не розуміючи, чому ти намагаєшся відсунутись, не допускаючи думки, що тобі "тактильний контакт" може бути неприємним.
Роки зростання в тисняві гуртожитків і хрущівок, де одночасно мешкало по три покоління однієї сім’ї, відсутність "власного кутка", діти, які змалечку до власного весілля сплять в одній кімнатці з батьками, навіть по кілька осіб в одному ліжку, - у тій приреченості доношування одягу "старших" - братів і сестер, "догравання" їх іграшками, невлаштованості побуту і животінні гуртожитко-колгоспним буттям - ось причина, чому люди не усвідомлюють необхідності хай у невеличкому, але маленькому власному просторі, - private space, яке чомусь в країнах Європи доведено до святого непорушного правила, іноді - навіть до абсурду.
Тепер, коли всі ніби уже трохи роз’їхались, і нас уже давно не 42 мільйони, проблема приватного простору лишається. Причина, на мій погляд, - в посткріпацькій свідомості, яка міцно засіла в головах, а не квадратних метрах, і полягає у відсутності самоповаги, усвідомлення власної індивідуальності як життєвої необхідності і непорушності права на власну індивідуальність навіть, вибачте, в обісцяного бомжа.
В моськовському метро, наприклад теж тиснява, публіка теж вийшла із совєтської минувщини, але люди намагаються тримати дистанцію. В чому ж проблема? А в тому, що Москва завжди була мегаполісом, більшим, агресивнішим, там мегаполіс перемелює, тисне на людей, перевиховує їх, а Київ - навпаки, змінюється силами "понаєхавших", він не такий агресивний, тож тут домінує і рулить емігрант з котомкою, і дуже часто емігрантові тут краще, аніж місцевому, проте ніхто тут не живе від Щека та Хорива, всі колись сюди "понаїхали", в тому числі і самі Щек, Хорив із Либіддю.
Біда, коли з усіх "особливостей" своєї натури деякі люди як транспарант "несуть" свій статус, підтверджений пропискою. І за цим - більше нічого. Таким людям скрізь заважають "понаехавшие", проте вони самі ніколи не підмітуть під килимком біля вхідних дверей, не піднімуть кинуте ними ж сміття, коли не поцілили в смітник, вони не люблять некваліфікованої або нелегкої праці, все чекають особливих пільг у житті відповідно свого статусу згідно прописки і реєстрації. Вони киплять від злості і кричать, що Київ не гумовий, але водночас вони звикли, що їх обслуговують приїзджі. У цього типу людей теж немає почуття прайвесі, тому що воно тісно пов’язане з повагою, а не з власністю. Самоповаги не існує без поваги до іншого.
Ви можете собі уявити, що всі члени сім’ї по черзі одягають і носять сімейки батька? Ні? Але ви, я думаю, часто спостерігали за "телефонним контролем", приміром, коли дружина/чоловік телефонують одне одному щогодини, аби спитати де той/та і що робить? Це не прояв турботи і любові, оскільки любові не буває без довіри. Це прояв привласнення, відсутності поваги до "прайвесі" - адже він мій, моя, законний (а), статусний (а).
Коли люди усвідомлять себе особистостями, вони усвідомлять необхідне, як повітря, як власні білизну, одяг, зубну щітку і рушник, прайвесі. І тоді дружини і чоловіки перестануть потайки порпатись в мобільних своєї "половини", в пошуках "доказів зради". І взагалі, оце слово "половина" - я його якось не люблю. Мені більше подобається слово "друг" чи "партнер" - вільний союз двох цілісних особистостей.
Зрештою, повага до "прайвесі" - це питання культури людини. Це і процес, і стан душі. Це визнана в собі і в кожному необхідність і передумова - не лізти людині в лице і в душу.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.
Всі записи:
- Рекомендую прочитати // , 10.10.2009 15:23 Мед з дікалоном(1517)
- Директор дельфінарія б`є людей // , 20.09.2009 01:23 Нелюдь (1115)
- Начхаємо на своїх аби бізнес не затих // , 29.07.2009 15:44 як рубати гілляку, на якій сидиш(1028)
- Питання самоідентифікації в трьох тезах // , 27.06.2009 14:55 Нейролінгвістичне заціплення(1836)
- Україна - полюс дива // , 26.06.2009 14:38 Наші Чингізіди(1448)
- Пасіонарність і ген підкорюваності // , 24.06.2009 01:22 Пасіонарність і ген підкорюваності(1593)
- Не за фамілію треба вибачатись, а за непрофесійність і невігластво // , 04.05.2009 01:04 Не за фамілію треба вибачатись, (1281)
- Нація як підпілля // , 03.05.2009 14:51 Нація як підпілля(1305)
- Легалайз йоселф // , 02.05.2009 20:54 Легалайз йоселф. Keep your mind on.(1217)
- Творчий звіт непрофесійної співочої Волині // , 25.04.2009 03:23 А ви хто тут такі?(2138)
Коментарі наших відвідувачів: