Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Guestcoest
<a href=" https://usizu.info/hd-porns-videos-free- download/ ">hd porns videos free download</a> <a href=" https://usizu.info/teen-with-hairy/ ">teen with hairy</a> ...
Коментарів: 90302
Guestupdal
<a href=" https://zygiq.info/homegrownfreaks/ ">homegrownfreaks</a> <a href=" https://zygiq.info/really-good-lesbian-s ex/ ">really good lesbian sex</a> <a ...
Коментарів: 90302
Guestcoest
<a href=" http://zygiq.info/big-dick-teen-boy/ ">big dick teen boy</a> <a href=" http://zygiq.info/taboo-creampie-porn/ ">taboo creampie porn</a> <a href=" ...
Коментарів: 90302
Guestcoest
<a href=" http://zygiq.info/sexy-porn-parodies/ ">sexy porn parodies</a> <a href=" http://zygiq.info/hairy-nude-amateur/ ">hairy nude amateur</a> <a href=" ...
Коментарів: 90302
Guestupdal
<a href=" http://zygiq.info/big-dick-gay-black-men -fucking/ ">big dick gay black men fucking</a> <a href=" http://zygiq.info/red-tub-sex/ ">red tub sex</a> <a ...
Коментарів: 90302
Guestupdal
<a href=" https://zygiq.info/raw-hard-gay-sex/ ">raw hard gay sex</a> <a href=" https://zygiq.info/images-of-huge-white- cocks/ ">images of huge white cocks</a> ...
Коментарів: 90302
Guestcoest
<a href=" https://usizu.info/gay-sex-thailand/ ">gay sex thailand</a> <a href=" https://usizu.info/www-indian-lesbian-se x/ ">www indian lesbian sex</a> <a ...
Коментарів: 90302
Guestcoest
<a href=" https://usizu.info/beeg-anal-sex/ ">beeg anal sex</a> <a href=" https://usizu.info/videos-of-women-sucki ng-dicks/ ">videos of women sucking dicks</a> ...
Коментарів: 90302
Guestupdal
<a href=" https://zygiq.info/best-blonde-blowjob/ ">best blonde blowjob</a> <a href=" https://zygiq.info/shy-teen-talked-into- sex/ ">shy teen talked into sex</a> ...
Коментарів: 90302
Guestcoest
<a href=" http://zygiq.info/blowjob-teen-sex/ ">blowjob teen sex</a> <a href=" http://zygiq.info/teen-shemale-sex-pictu res/ ">teen shemale sex pictures</a> <a ...
Коментарів: 90302

Архів


Добкін, Жадан і хвашисти

Олександр Михельсон, 24.12.2009 18:57

«Якщо вже назвався революціонером, ну то давай — викочуй свою гармату і пуляй, навіть якщо особливо немає по кому, все одно — головне, що ти перестаєш бавитись і починаєш робити речі, за які потім справді доведеться відповідати». Так писав Сергій Жадан.

Цей текст було видано після «Помаранчевої революції». І саме з цього тексту я дізнався, що Жадан у цій революції теж брав участь, і то не просто так, а комендантом наметового містечка «помаранчевих» у Харкові. Хто забув, у Харкові наших тоді було не так уже й мало – область дала за Ющенка під добрячих 40 %.

Жадан у своїх напів-мемуарах ні фіга не пише, що був комендантом. Так само він не пише, що палив книжки. Зокрема, книгу Євгена Кушнарьова «Сто кроків Харківщиною».

Про участь Жадана в революції я дізнався з літератури, про його участь у спаленні книжки я дізнався з інших письмових джерел. Конкретно – із сьогоднішніх новин. Сьогоднішні новини повідомили, що харківська мерія вирішила нагородити чимось там 29 письменників і поетів цього славетного міста, але Допа, тобто, пардон, глава міста вирішив викреслити з цього списку вже згаданого Жадана.

«Я предлагаю Сергея Жадана из этого списка исключить. Книги сжигали во время инквизиции, во время фашизма и, к сожалению, во время «оранжевой» революции. Здесь нет ничего личного, я доверяю мнению экспертов, которые включили его в этот список, но считаю, что люди, которые имеют талант, должны жизненным примером показывать, как надо поступать и как не надо», - сказав пан Добкін.

Пана Добкіна, звісно, важко підозрювати в умінні поціновувати літературне слово. Я вже не кажу про слово українське. Тим не менше, якщо Жадан таки палив книжку, він і справді вчинив негарно.

Я кажу «якщо», бо ніяких доказів того, що це таки сталося, я в Інеті не надибав. Буду вдячний читачам, якщо вони нададуть посилання. Але я знайшов лише заяви на форумах (і то від людей, яких добре знаю, тож не довіряю їм майже ні в чому), та ще – оцю ж заяву Добкіна.

Але припустімо, що таки палив.

«Первая книга начинающего писателя Евгения Кушнарева в книжном магазине под рубрикой новинка и бестселлер одновременно», - трішечки безграмотно писав про цю книгу 4 листопада 2004 року харківський сайт «Медиапорт». Одночасно «новинка» й «бестселер», і це – за загального накладу 10 тис  примірників? Сапієнті, як то кажуть, сат.

 

Особисто я ніколи не був знаймий (на жаль) із Жаданом. Зате був знайомий з Кушнарьовим. Порівняно незадовго до своєї загибелі він презентував в УНІАН свою партію «Нова демократія». Пригощав журналістів коньяком і апельсинами. Ми розговорились (із Кушнарьовим, я маю на увазі). Чи був якийсь особливий підтекст у поїданні під час цієї акції апельсинів (вони ж – помаранчі), я його так і не спитав. Натомість спитав, що він мав на увазі в дні Майдану, коли говорив відомі дурниці про те, що, мовляв, «до Києва від Харкова 480 кілометрів, а до кордону з Росією – 40».

 

Євген Петрович миттю посерйознішав і запевнив, що зовсім не робив закликів до іноземної агресії (він так і сказав – «агресії»). Просто «хотів остудити деякі голови».

 

Чи був він при цьому щирим, мені судити важко. Але після його безглуздої загибелі, коли постать Кушнарьова стала пришвидшено міфологізуватись, я згадав цю історію й зрозумів, чому з нього роблять такого собі титана. Все просто: він щиро вірив у те, що сповідував. Риса, непритаманна не лише колишнім вождям Майдану, але й абсолютній більшості з їхніх тодішніх опонентів, що тепер готуються-таки взяти владу – п’ять років потому.

 

Він таки стояв вище за них усіх. Не геніальністю – а вірою.

 

А от геніальністю він явно не вирізнявся. Принаймні, літературною. Тут ми підходимо до важливого моменту, котрий саме і стосується спалення книжок. Бо, незалежно від того, чи справді палив Жадан книжки Кушнарьова, і чи справді Кушнарьов був таким уже геніальним, ці самі книжки (і «Сто кроків…», і супер-розкручений «Конь рыжий») – це досить малоцікава макулатура. Хто не читав – повірте мені.

 

І вже в будь-якому разі, це – макулатура порівняно із творчістю Жадана.

 

Знов-таки – то чи давало це право талановитому Жаданові палити книжку безталанного (хоч і по-своєму теж талановитого) Кушнарьова?

 

Особисто я, як писав той-таки Жадан, «навіть не знаю, що сказати». Зате я точно знаю все про права пана Добкіна визначати «правильних» і «неправильних» письменників.

 

Бо якби пан Добкін справді аж так боровся за справедливість і проти «фашизму» у спалюванні книжок, він би у своєму гнівному списку про інквізицію, фашизм і помаранчеву революцію додав би ще, наприклад, «визвольну війну» Південної Осетії. Ту самісіньку, під час якої, за офіційними даними російської прокуратури, загинуло 162 мешканці Цхінвалі – а пан Добкін бився в істериці, повторюючи, слідом за паном Кокойти, брехливу цифру про дві тисячі загиблих мирних мешканців. Ту саму, де нібито були українські солдати. Ту саму, після якої Росії незаконно окупувала частину грузинських земель за межами Осетії й Абхазії, а потім рукою Дмітрія Мєдвєдєва пообіцяла звідти піти (в «меморандумі Саркозі»), але так і не пішла.

 

Я маю на увазі, 162 загиблих – це теж забагато, це 162 Всесвіти. Але тим більше не можна брехати про такі речі.

 

Як і не можна палити книжки. А саме це робили осетинські бойовики – пардон, «ополченці» - витягнувши на вулицю з будівлі університету грузинськомовні переклади світової класики, і влаштувавши з них багаття.

 

...Незважаючи на кепський літературний дар покійного Євгена Кушнарьова, навряд чи хтось мав право палити його книжку. Але так само не має права виступати на цей рахунок така істота, як харківський мер.

 

Втім, якщо він додасть до своїх філіппік згадку про спалення книг осетинськими фашистами, я готовий написати  інший блог – з похвалою на честь пана Добкіна.

 

Жадан-бо навряд напише – на це його літературного дару точно не вистачить J


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Публіцист.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS