Гроші витрачено, а ганьби - на все життя

Добрий ранок, день, вечір, ніч, люди.

Я намагаюсь уявити блоґ Фаїни Ранєвськой. Якби така можливість в той час існувала, у нас би, в свою чергу, якби ми дотепер не розучились читати, була можливість читати її справжні думки, а не "спогади сучасників", яких так жахалась Фаїна Григорівна за життя (звичайно, ви думали що вона Георгіївна), що вирішила знищити свій щоденник, який вела протягом багатьох років.

Проте пані Ранєвская не уявляла, що спогади сучасників можуть бути поганими, гіршими та зовсім поганими. Журнал "LQ" наочно демонструє, що немає межі "гіршості", подаючи невдалу і вульгарну компіляцію з "крутих" фраз пані Фаїни, в яких міститься або мат, або слово "жопа". Ні, я не переживаю за читачок "LQ", бо впевнена, вони самі читали спогади і Дмітрія Щєглова, і Глєба Скороходова про Фаїну Раневськую. Я переживаю за його авторів.

Ні, я не моралізую, бо сама не можу похвалитись високим стилем і красним письменством. Я з’явилась тут не завдяки зуду графоманства, який бува так турбує людину, що вона ледь що не кожен свій крок і думку (якщо вона з’явиться) записує у блоґ. Більш того, коли я читаю деякі записи власного блоґу, який п’ять років поспіль веду на livejournal.com, мені теж є чого почервоніти. Проте, червоніючи, я ні про що не шкодую. Ні про матюки, ні про суржик, ні про інтернет-срачі. Не знаю, може якщо доживу до старості, впавши в святенництво і моралізаторство, я видалю той блоґ, якщо з ним не скоїться що раніше - завдяки турботливості нашої Національної (чому, вибачте, всякі гівнокомісії, гівнокомітети з членами та членкинями з рівнем свідомості та ерудиції на рівні бабака і такими ж хижими виразами облич з бігаючими очицями завжди називають себе "Національними"? Хоча, про що це я... якраз, відомо, чому) комісії по цензурі (поки що називається комісія не так, але "по ділах їхніх впізнаємо їх", - як казав Христос) або російських власників того блоґ-сервісу, або може таки в 2012 щось гагахне і все саме собою перетвориться на дрібонькі атоми, - невідомо. Проте, що є відомо, шановні панове журналісти - треба, образно-блоґівськи кажучи, - жечь.

І тоді вас читатимуть неодмінно, незважаючи на те, чи ви використовуєте нецензурні словечки, а рівно і таке веселе слово "дупа", чи пишете мовою янголів беззаперечно позбавленою грубих слів, суржиконізмів та русизмів. Якщо вас не хочеться перечитати через рік-два, то вибачте, ви унилоє говно. І унилоє говно ви уже зараз. А що буде потім?

Це я не про кого конкретно, а так, в загальному. Хоча, якби я була журналісткою, не знаю чи зважилась би я на блоґ взагалі і чи стало би у мене на те часу і натхнення.

Із другого пункту загальновідомого, про що я веду ось тутечки, ще хочу зауважити про "публічні шмарклі". Дивно споглядати волання певних осіб про нелегкий тягар публічності, мовляв, дістають папарацці, бульварна преса і інтернет пише про них всілякі дурниці, а особливо про їх особисті стосунки. Зокрема, не розумію, чому пан Симоненко так обурюється тим, що всі лізуть заглядати йому під ковдру. А колись комсомолець Петя Симоненко, певно, лежучи під якоюсь благенькою ковдрою, мріяв про те, аби стати відомим. Так що які питаня, панове? Ви стали публічними людьми, отож ви і все ваше існування тепер належить публіці. І здебільшого, яке існування, така й публіка. І зрештою, пора зрозуміти, що всі ми образно кажучи, під однією ковдрою спимо: там хтось на себе потягнув, - тут і виглянули чиїсь волохаті ноги. І щобільше хтось колись ту ковдру на себе потягне, то сильнішим буде "перетяг" у відповідь, - з іншого кінця.

А Фаїну Раневськую я прошу більше не лапати своїми недолугими лапами, дорогі автори і редактори ґлянцу. Вона часом навідує мене у снах, так останнього разу просила переказати, що як тільки вам засвербить видовбувати з її біографій "підчеревину", - подумки згадайте її улюблене слово і залиште свої потуги, а якщо не послухаєте цієї поради - вона вас прокляне.

Я би не ризикувала надто бентежити тонкий світ, панове, їй-Богу.

P.S. словосполучення "ПОПУлярна блоґер" у мене асоціюється-таки з "улюбленим словом" Фаїни Ранєвской і гебрейським прізвищем. Прошу вибачення.