Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Smidsdicetume
dbu <a href="https://cbdhempoilmed.com/#&q uot;>strongest cbd oil for sale</a>
Коментарів: 61350
Diemnempange
eod <a href="https://casinorealmoney.us/#& quot;>free casino games vegas world</a>
Коментарів: 61350
Guestovabe
<a href=" https://ihab.space/groupon-speed-dating- muenchen/ ">groupon speed dating mГјnchen</a> <a href=" https://ihab.space/black-dating-atlanta/ ">black dating ...
Коментарів: 61350
possetuhfursips
fyr <a href="https://hempcbdoil2019.com/#& quot;>benefits of hemp oil for humans</a> fds <a href="https://hempcbdoil2019.com/#& quot;>cbd oil benefits</a>
Коментарів: 61350
totretabani
hny <a href="https://casinorealmoney.us/#& quot;>liberty slots</a>
Коментарів: 61350
Ulcewscow
cmh <a href="https://online-casino24.us/#& quot;>slot games</a> heb <a href="https://online-casino24.us/#& quot;>hypercasinos</a>
Коментарів: 61350
Guestovabe
<a href=" https://ihan.icu/jeremih-dating-rachel-r oy/ ">jeremih dating rachel roy</a> <a href=" https://ihan.icu/dating-cafe-email/ ">dating cafe email</a> <a ...
Коментарів: 61350
Guestwralm
<a href=" https://ihan.icu/counter-culture-dating- sites/ ">counter culture dating sites</a> <a href=" https://ihan.icu/best-dating-app-latvia/ ">best dating app latvia</a> ...
Коментарів: 61350
Rainamoinia
jcz <a href="https://cbdhempoilmed.com/#&q uot;>cbd pure hemp oil</a>
Коментарів: 61350
Sweeniaunlins
mlj <a href="https://casinorealmoneyplay.u s/#">foxwoods online casino</a>
Коментарів: 61350

Архів


Тренос

Олександр Михельсон, 16.12.2009 12:08

1610 року  Мелетій Смотрицький написав свій знаменитий «Тренос». В перекладі – «Плач»*.

 

З 1610 року на українських землях відбулось багато чого. Траплялися війни (в тому числі братовбивчі) й голод (у тому числі штучний). Траплялися також і великі перемоги, і трудові та творчі звершення. Українці періодично розбудовували яку-небудь чужу імперію, і так само періодично це їм набридало, від чого імперія негайно завалювалась. Словом, життя тривало, і, як будь-яке життя, його не опишеш в якомусь одному жанрі.

 

Проте раз у раз українці повертались до жанру треносу, і вже коли це ставалось, то цей жанр робився головним та майже єдиним. Навіть не тренос-плач, а тренос-скиглення ставав на якийсь час улюбленим прихистком ніжної, чорт забирай, української душі. 

 

Ось як зараз.

 

Позавчора ранкова газета, яку я щодня за звичкою читаю дорогою на роботу, радісно написала великими літерами: «Украина вляпалась в очередной оружейный скандал». Вчора й сьогодні ця ж газета, нарешті більш-менш розібравшись у суті справи, скромно повідомляла читачам, що Україна до затримки в Таїланді літака, навантаженого контрабандною зброєю, взагалі-то відношення не має. Але спочатку, повторимось, ніхто в цій газеті й на мить не піддав сумніву: вляпались! А що ж ми ще можемо зробити, як не вляпатись, еге ж?

 

Інша газета не так давно розмістила матеріал про наміри фінансової влади заборонити виїзд за кордон громадянам з боргами перед банками – ну, ви знаєте цю історію. Матеріал починався роздумом про те, що чиновники «неодмінно» нагріють на цьому руки. Такою ж безапеляційною думкою він і завершувався. При цьому в самому матеріалі, насиченому коментарями фахівців, до цієї думки не підводило абсолютно жодне речення. Та й узагалі неясно – що, «чиновники» випускатимуть боржників за хабар, чи що? Ви уявляєте цю процедуру?

 

Але ж авторка не могла не вставити свої безцінні роздуми на тему того, що коли вже щось робиться – то неодмінно на гірше. Хіба ж у нас може бути інакше, правда ж?

 

Третя газета – точніше, інтернет-видання, здається, навіть найвідоміше в країні – за кільканадцять хвилин до оголошення УЄФА чотирьох українських міст, де відбудуться матчі Євро-2012, передруковує новину про те, що нічого нам не дадуть. З посиланням на бозна-який німецький журнал. Хоча вже давно і скрізь оприлюднено витоки інформації про те, що таки дадуть.

 

Ну, правильно: цінність інформації вимірюється ступенем її негативу. Скиглення. Тренос. Про наше телебачення, зверніть увагу, я взагалі мовчу.

 

Що ж: коли вже це такий популярний жанр, додам і свої п’ять копійок. Знаєте, до чого це все призведе? Все дуже просто. Пам’ятаєте одне з положень сумнозвісного проекту Конституції від Януковича та Тимошенко? Так-так, те самісіньке, про заборону ЗМІ публікувати «негарну» інформацію?

 

Ось це положення після президентських виборів буде реалізоване на 100 %. Навіть без усіляких тобі законодавчих змін – просто так, «явочним порядком». Причому абсолютно незалежно від того, переможе Він, чи Вона, чи навіть (це важливо!) хтось третій.

 

І широкі читацько-глядацькі маси не те що не будуть проти – вони будуть усіма руками «за». Бо вони цього хочуть. Хочуть уже давно. Не вірячи, що їхнє життя може помітно покращитись у близькій перспективі, вони будуть щиро вдячні тому (чи тій), хто хоча б зробить так, щоб вони менше чули про власні ж проблеми.

 

І спочатку це буде добре – принаймні, усілякі ненормальні поступово перестануть паплюжити країну та розколювати суспільство з телеекранів, а там – і на шпальтах газет. Але, звісно ж, цим справа не обмежиться, бо закручування гайок у політиці – це такий процес, який припиняється лише у випадку зриву різьби.

 

Тобто справа піде все веселіше. Звісно, Савік Шустер і компанія трохи повиступають, повлаштовують акції, позбирають підписи на знак протесту… Проте в цілому все буде, як колись у Росії з НТВ. Майданів на підтримку свободи слова не збере ніхто – це гарантовано.

 

Особисто я прогнозую повернення «темників» уже в перші сто днів нового Президента. Перші централізовані прояви тиску кримінального характеру (погрози, побиття, можливо, викрадення) – за рік-півтора. Кінець політичного телебачення в нормальному розумінні цього терміну – до початку Євро-2012. «Українська правда» залишиться, але це вже буде неважливо.

 

Чи траплятимуться «ексцеси виконавців» з відрізанням голів – питання випадковості. Але тенденція буде однозначною.

 

І все це – тому, що ми надто багато скиглили.

 

* Якщо хто не в курсі, то це був полемічний твір на релігійну тематику (зміст якого, втім, виходив за ці вузькі межі), але ми, власне, не про твір, а винятково про назву.

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Публіцист.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS