Останнє у блогах

Більше

Архів


Cхильність до зла?

Євген Сверстюк, 07.12.2009 17:35

     Злочинний режим робить усіх винними. Супер злочинець ХХ віку під псевдонімом Сталін виробив методику співучасті. Під смертними вироками підписувався не першим. Соратників своїх засуджував не сам, а за активною участю їх партійних колег.Кривавих комісарів, зокрема, страшного Єжова, після арешту виводили тими самими тюремними коридорами. Зі штанів його навіть обірвали ґудзики, щоб він мав жалюгідніший вигляд...
     Ці ж методи застосовувались у всій системі. Голодомор в Україні організовували Молотов і Каганович. А вже їхні помічники, як Постишев, Косіор, балицькі з ГПУ були використані, а потім викинуті. Селяни могли бачити лише своїх сільських посіпак на чолі з уповноваженим. Найчорнішу роботу виконували сільські активісти.
     Петро Розумний з с. Пшеничне з Дніпропетровської області пам’ятає, як в буксирній бригаді, що шукала у його хаті ями з прихованими і їстівними запасами, один злидень пішов до виходку і там взяв пробу калу, щоб показати начальству: «Я сказав: усюди умирають, а в сім’ї Розумних всі живі. Значить, їдять зерно, і от вам докази». І він показав «пробу» неперетравленого зерна.
     Коли кампанія обшуків весною 33 закінчилася, люди вимерли, то активісти вже були не потрібні, і вони без підтримки з центру, ходили по селу голодні, як бездомні собаки. Тоді той злидень прийшов знову до хати Розумних, але вже з простягнутою рукою: «Дай, Бога ради, хоч дрібку зерна...».
     В «Жнивах скорботи» Роберт Конквест переказує схожі випадки. Часом активісти наказували людям на Святвечір виїжджати до міста, а там, щоб здати власне зерно, селяни мали простояти кілька днів у черзі. І це, мабуть, один із найневинніших фактів їхньої діяльності, для якої не існувало ніяких моральних меж.
     Тож, коли вмирали активісти, це не викликало співчуття. «Місцевий активіст с. Степанівка на Вінниччині полюбляв наспівувати «Интернационал», котрий, як відомо, починається словами: «Вставай, проклятьем заклейменный». Отож, коли селяни знайшли його на дорозі вже майже нерухомого, вони не без сарказму гукнули: «Гей, Матвію, вставай проклятьем!». Але той, мабуть, вже не встиг цього почути. 
     Біблійне попередження: «Хто на іншого яму копає, то сам падає в неї», ввійшло в народне прислів’я. І все рівно в кожному поколінні - не слухають і не вірять. І падають,- і не вірять. 
     Любов до ближнього - та вимагає зусиль душі і розуму, а тут же пропонується тільки утриматися від злодіянь. І якась зла сила підмиває дрібну душу копати яму...


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Дисидент, письменник, доктор філософії, Президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS