Останнє у блогах

Більше

Архів


Голодоморимо чи поминаємо?

Юрій Луканов , 25.11.2009 23:47

         Зараз почнеться. Одні казатимуть, що голодомору не було. Інші казатимуть, що є важливіші справи, ніж відзначення пам’яті  жертв голодомору. Ще інші казатимуть, що Віктор Ющенко поминає загиблих не так, як треба. А наші східні брати, які вважають себе старшими від нас, говоритимуть, мовляв, поминання загиблих під час голодомору це антиросійський акт, бо, мовляв, голод був не тільки в Україні.  Президент «старших братів» договорився до того, що торік назвав голодомор так званим.

         У моєї прабабці Марії, яка доглядала мене в перші роки життя, було шестеро дітей. Після 32-33 років залишилося двоє.  Крім того, вона жила в Києві у своєї онуки, тобто моєї мами і не мала пенсії. Свого часу, іще за совків,  моя бабця Оксана розповідала мені, що люди їди одне одного. Сказати правду, я не те, щоб не звертав увагу на її слова, а не сприймав їх належним чином, бо вони виглядали з якогось іншопланетного життя. Можливо, суто психологічно не міг таке сприйняти. Не хотів вірити, шукав якесь виправдання своєму небажанню вірити.  Ми тоді справді не мали належної інформації. Коли з початком перебудови Горбачова стався вихлюп заборонених раніше тем - тоді я і згадав ці розповіді.

         Якщо нам не подобається як хтось інший поминає наших предків, то це не причина почати глузувати і самим відмовлятися від поминання. Інакше нема гарантій, що подібне не повториться. Якщо не з нами, то з нашими спадкоємцями.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS